ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МУЗИКИ НА ОСОБИСТІСТЬ

Автор(и)

  • Юрій СПРИНСЬКИЙ Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
  • Вікторія ПОЛЮГА Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0001-8778-2380

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-1-33

Ключові слова:

музика, особистість, психоемоційний стан, ціннісні орієнтації, соціалізація, психологічні підходи

Анотація

У статті представлено поглиблений аналіз основних теоретичних підходів до вивчення впливу музики на особистість. Розглянуто психодинамічний, когнітивний, поведінковий, гуманістичний, соціально-культурний та нейропсихологічний підходи, які дають змогу комплексно осмислити механізми впливу музичного мистецтва на людину. Узагальнено результати сучасних зарубіжних і вітчизняних досліджень, що висвітлюють взаємозв’язок між музикою та психоемоційним станом, формуванням ціннісних орієнтацій, особистісної ідентичності та соціалізаційних процесів. Психодинамічний підхід акцентує увагу на здатності музики відображати несвідомі переживання і внутрішні конфлікти, а когнітивний – на її ролі у модифікації процесів сприймання, мислення та осмислення емоцій. Поведінковий підхід трактує музику як стимул для формування поведінкових реакцій, тоді як гуманістичний підкреслює значення музики у процесі самопізнання, самовираження і досягнення внутрішньої гармонії. Соціально-культурний підхід висвітлює музику як засіб формування соціальних норм, ідентичностей та групової приналежності, що впливає на масову свідомість і міжособистісну взаємодію. Нейропсихологічний підхід демонструє, як музика активізує нервові та нейрохімічні процеси, сприяючи позитивним емоційним реакціям, покращенню когнітивного функціонування й емоційної стабільності. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, зокрема вивчення ролі музики у подоланні стресових станів, формуванні резилієнтності, профілактиці девіантних форм поведінки, розвитку творчого потенціалу та гармонізації міжособистісних стосунків. Результати аналізу можуть бути використані в практиці психологічного консультування, психотерапії, освітній та соціокультурній діяльності. Підкреслено необхідність інтеграції знань з музичної психології у систему психопрофілактичної та корекційної роботи.

Посилання

Гаврилюк І. М. Нейропсихологічні основи психічного розвитку дитини : навч. посіб. К. : Центр учбової літератури, 2019. 280 с.

Гнатюк Ю. О. Психокорекційний потенціал музики у роботі з тривожними станами. Психологічний часопис. 2019. Випуск (1). С. 89–95.

Деркач С. О. Особистісний розвиток у професійній діяльності : навч. посіб. К. : КНТ, 2019. 368 с.

Караванова О. М. Соціокультурні чинники формування особистості : навч. посіб. К. : Центр учбової літератури, 2020. 312 с.

Копилова О., Булах І. Когнітивні стратегії в інтерпретації емоційних переживань під впливом музики. Психологія мистецтва. 2017. Випуск 3 (15). С. 45–53.

Кузнєцова О. В. Соціальна психологія музичного середовища. К. : Інтерсервіс, 2017. 244 с.

Моляко В. О. Нейропсихологія : навч. посіб. К. : Каравела, 2018. 432 с.

Огороднік О. В. Корекційно-розвивальна робота з підлітками, схильними до девіантної поведінки : навч.- метод. посіб. К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2020. 210 с.

Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія особистості : навч. посіб. К. : Академвидав, 2018. 384 с.

Осика О. Клієнт-центрована терапія К. Роджерса у психокорекційній роботі зі студентами. Проблеми сучасної психології. 2019. Випуск (28). DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2015-28.%p

Панок В. Г. Психологія розвитку особистості : навч. посіб. К. : Центр учбової літератури, 2019. 368 с.

Панько Н. Вплив музики на емоційний стан підлітків. Психологія і суспільство. 2020. Випуск (3). С. 134–141.

Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: в теорії і практиці психологічного консультування. К. : Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2019. 380 с.

Фільц А. Г. Музикотерапія: психотерапевтичний потенціал музики. Л. : ЛНМУ ім. Данила Галицького, 2017. 340 с.

Фройд З. Вступ до психоаналізу. Нові висновки / перекл. П. Таращук. К. : Навчальна книга – Богдан, 2021. 555 с.

Чепелєва Н. В. Психологія культури : навч. посіб. К. : КНТ, 2021. 328 с.

Юнг К. Г. Архетип і символ / пер. В. Нємец. Київ : Центр учбової літератури, 2024. 340 с.

Juslin P. N., Sloboda J. A. (Eds.). Handbook of Music and Emotion: Theory, Research, Applications. Oxford University Press, 2010.

Koelsch S. Brain correlates of music-evoked emotions. Nature Reviews Neuroscience, 15 (3), 2014. P. 170–180. DOI: https://doi.org/10.1038/nrn3666

Liu Y., Liu X. and Zheng M. (2023) A correlation study of music training, adult attachment, and personality traits using a large-sample questionnaire. Front. Psychol. 14:1218848. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1218848

Mariusz Kleć, Alicja Wieczorkowska, Krzysztof Szklanny & Włodzimierz Strus (2023) Beyond the Big Five personality traits for music recommendation systems. EURASIP Journal on Audio, Speech, and Music Processing volume 2023, Article number: 4 (2023) pioneerpublisher.com+15asmp-eurasipjournals.springeropen.com+15suspilne. media+15en.wikipedia.org

Schirmer, A. Music and social cognition: The role of emotional and cognitive mechanisms. Frontiers in Psychology, 10, 2019. Article 1248. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01248

Skinner, B. F. (1957). Verbal Behavior. New York: Appleton-Century-Crofts.

Thoma M. V., Ryf S., Mohiyeddini C., Ehlert U., Nater U. M. Emotion regulation through listening to music in everyday situations. Cognition and Emotion. 2012. Vol. 26, No. 3. P. 550–560.

Watson, J. B. (1924). Behaviorism. New York : W. W. Norton & Company.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-28

Як цитувати

СПРИНСЬКИЙ, Ю., & ПОЛЮГА, В. (2025). ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МУЗИКИ НА ОСОБИСТІСТЬ. Fine Art and Culture Studies, 1(3), 235–241. https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-1-33

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО