МУЗИЧНА МОВА ЯК ВЛАСТИВІСТЬ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ (СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ МУЗИЧНО-СЛУХОВИХ УЯВЛЕНЬ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-1-8

Ключові слова:

музичне мислення, музично-слухові уявлення, музична мова, особистість

Анотація

Мета роботи полягає у визначенні особливостей та структурно-аналітичних характеристик музичної мови як властивості музичного мислення, адже проблема осмислення музичного мислення багатогранна й різнопланова. Методологія дослідження апелює до застосування ряду взаємозалежних методів та підходів: психологічного, педагогічного та мистецтвознавчого. Наукова новизна полягає в новому погляді на усталені наукові дослідження властивостей музичного мислення, а саме – музичної мови у її окремих концептах, таких як музично-слухові уявлення. Висновки. В статті представлено проблему музичного мислення, що не є прерогативою виключно професійних музикантів. Зазначено, що музичність є вродженою здатністю людини, і фактично кожен, незалежно від того, спеціалізується він в області музики чи ні, є носієм музичного мислення, несвідомо чи свідомо сприймаючи музичну мову через соціальну комунікативність. Звертаючись до осмислення музично-слухових уявлень, констатуємо, що музичні уявлення – це складний комплекс слухових, моторно-зорових образів, що утворюються на основі чуттєвого і когнітивного досвіду особистості у процесі музичної діяльності, яка здійснюється у певних соціокультурних умовах. Сутність музично-слухових уявлень виявляється в інтонації, яка є смисловим центром художньо-образного змісту музичних творів і відображає розвиток колективної свідомості певних соціокультурних спільнот. Аналізуючи музично-слухові уявлення як основну форму музичного мислення, нами окреслено складну природу цих утворень та подано їх характерні особливості з точки зору музичної діяльності особистості. Розглядаючи музично-слухові уявлення як результат цієї діяльності, ми підкреслюємо їх важливість у становленні музиканта-виконавця. Отже, музичне мислення – це до певного рівня мимовільний процес, який залежить від природних, соціокультурних та наслідкових характеристик особистості, її комунікативного оточення і виховання. Формуючись в конкретному соціально-культурному середовищі, кожен індивід отримує певний музично-мовний словник, який дозволяє йому орієнтуватися у потоці музичних вражень.

Посилання

Арановский, М. (1974). Мышление, язык, семантика. Проблемы музикального мышления : сб. статей / сост. и ред. М. Г. Арановский. Музыка. С. 92.

Антонюк, В. (2007). Вокальна педагогіка (Сольний спів). Підручник для студентів і викладачів сольного співу. Київ : ЗАТ «Віпол». 174 с.

Баренбойм, Л. (1982). Николай Григорьевич Рубинштейн. История жизни и деятельности. Музика. 276 с.

Гринчук, І. (2008). Проблеми музичного мислення: теорія і методика розвитку. Діалектика музичного логосу та ейдосу : навч.-метод. посібник. Тернопіль : Підручники і посібники. С. 62–68.

Дубінець, І. (2013). Категорія музичного мислення у психологічній і фаховій літературі. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки: зб. наук. пр. Бердянськ. Вип. 1. C. 102–105.

Кияновська, Л. (2009). Українська музична культура: навч. посіб. Львів: «Трада плюс». 356 с.

Козій, О. (2015) Вікові особливості та функціональні характеристики співацького голосу студентів педагогічних коледжів. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 14 : Теорія і методика мистецької освіти. Вип. 18. С. 139–142.

Малий, Д. (2018). Специфіка композиторського мислення в музиці останньої третини ХХ – початку ХХІ століть. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю «17.00.03 – Музичне мистецтво». Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Харків. 183 с.

Маркова, О. (1990). Інтонаційність музичного мистецтва: наукове обгрунтування і проблеми педагогіки. Київ. Музична Україна. С. 9.

Мʼясоїд, П. (1998). Загальна психологія : навч. посіб. Київ : Вища школа. С. 286.

Медушевский, В. (1989). Музичне мислення та логос життя. Музичне мислення: сутність, категорії, аспекти дослідження. Збірник статей. Київ. С. 238.

Полюга, В. (2022). Музична інтонація у зв’язку з проблемою сприймання музичного образу (сукцесивні функції). Challenges and prospects of the interaction between culture, science and arts in the modern context : Scientific monograph. Riga, Latvia : «Baltija Publishing». Р. 118–138. URL: doi.org/10.30525/978-9934-26-206-7-7 (дата звер- нення : 05.12.2022)

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-04

Як цитувати

МИГОВИЧ, М., & ПОЛЮГА, В. (2023). МУЗИЧНА МОВА ЯК ВЛАСТИВІСТЬ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ (СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ МУЗИЧНО-СЛУХОВИХ УЯВЛЕНЬ) . Fine Art and Culture Studies, (1), 56–61. https://doi.org/10.32782/facs-2023-1-8

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО