МУЗИЧНА МОВА ЯК ВЛАСТИВІСТЬ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ (СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ МУЗИЧНО-СЛУХОВИХ УЯВЛЕНЬ)

Анотація

Мета роботи полягає у визначенні особливостей та структурно-аналітичних характеристик музичної мови як властивості музичного мислення, адже проблема осмислення музичного мислення багатогранна й різнопланова. Методологія дослідження апелює до застосування ряду взаємозалежних методів та підходів: психологічного, педагогічного та мистецтвознавчого. Наукова новизна полягає в новому погляді на усталені наукові дослідження властивостей музичного мислення, а саме – музичної мови у її окремих концептах, таких як музично-слухові уявлення. Висновки. В статті представлено проблему музичного мислення, що не є прерогативою виключно професійних музикантів. Зазначено, що музичність є вродженою здатністю людини, і фактично кожен, незалежно від того, спеціалізується він в області музики чи ні, є носієм музичного мислення, несвідомо чи свідомо сприймаючи музичну мову через соціальну комунікативність. Звертаючись до осмислення музично-слухових уявлень, констатуємо, що музичні уявлення – це складний комплекс слухових, моторно-зорових образів, що утворюються на основі чуттєвого і когнітивного досвіду особистості у процесі музичної діяльності, яка здійснюється у певних соціокультурних умовах. Сутність музично-слухових уявлень виявляється в інтонації, яка є смисловим центром художньо-образного змісту музичних творів і відображає розвиток колективної свідомості певних соціокультурних спільнот. Аналізуючи музично-слухові уявлення як основну форму музичного мислення, нами окреслено складну природу цих утворень та подано їх характерні особливості з точки зору музичної діяльності особистості. Розглядаючи музично-слухові уявлення як результат цієї діяльності, ми підкреслюємо їх важливість у становленні музиканта-виконавця. Отже, музичне мислення – це до певного рівня мимовільний процес, який залежить від природних, соціокультурних та наслідкових характеристик особистості, її комунікативного оточення і виховання. Формуючись в конкретному соціально-культурному середовищі, кожен індивід отримує певний музично-мовний словник, який дозволяє йому орієнтуватися у потоці музичних вражень.