ТВОРЧІСТЬ ІВАНА ПАРИПИ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

Анотація

Метою статті є комплексне дослідження творчого доробку Івана Михайловича Парипи – художника-графіка, майстра художньої обробки металу, педагога, представника Косівської мистецької школи, – в контексті мистецької трансформації традицій художнього металу у Карпатському регіоні. Дослідження ґрунтується на комплексному міждисциплінарному підході, який об’єднує мистецтвознавчий, історико-культурний, порівняльний і візуально-аналітичний методи. Проведено контекстуальний аналіз графічних творів та художніх виробів із металу Івана Парипи. Простежено його педагогічну методику, завдяки якій в студентів формується вміння створювати композицію та розвивати авторську орнаментальну мову.Як емпіричне джерело використано інтерв’ю з митцем і його випускниками, які засвідчують сталий характер педагогічного впливу митця у професійному становленні кількох поколінь художників.Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено цілісне академічне осмислення творчості Івана Парипи в контексті процесів трансформації гуцульської художньої традиції у сучасному декоративно-прикладному мистецтві. Визначено стилістичні риси, що дозволяють охарактеризувати його художню мову, де синтезується фольклорна символіка й наративна композиція. Також вперше зібрано та проаналізовано рефлексії випускників як свідчення педагогічної спадкоємності митця, що формує авторську школу композиційного мислення в художній освіті Карпатського регіону.Іван Парипа постає як ключова постать Косівської мистецької школи, діяльність якого є прикладом глибокої мистецької трансформації традицій художнього металу Гуцульщини. Його графіка і металопластика відображають складну систему образного мислення, у якій поєднано традицію і новаторство. Педагогічна діяльність митця – це формування духовно-естетичного світогляду молодих художників. Його учні, що згодом стали самостійними митцями, продовжують впроваджувати закладені ним принципи в сучасному художньому металі, графіці та композиції. Таким чином, творчість і викладацька практика Івана Парипи становлять важливий компонент національної мистецької ідентичності.