ТВОРЧІСТЬ ІВАНА ПАРИПИ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-2-12Ключові слова:
Іван Парипа, гуцульське мистецтво, мистецька трансформація, графіка, композиція, декоративно-прикладне мистецтво, українське бароко, Косівська школа, художній метал, Карпатський регіон, мосяжництво, авторська методика, орнамент, національна ідентичність, мистецька освітаАнотація
Метою статті є комплексне дослідження творчого доробку Івана Михайловича Парипи – художника-графіка, майстра художньої обробки металу, педагога, представника Косівської мистецької школи, – в контексті мистецької трансформації традицій художнього металу у Карпатському регіоні. Дослідження ґрунтується на комплексному міждисциплінарному підході, який об’єднує мистецтвознавчий, історико-культурний, порівняльний і візуально-аналітичний методи. Проведено контекстуальний аналіз графічних творів та художніх виробів із металу Івана Парипи. Простежено його педагогічну методику, завдяки якій в студентів формується вміння створювати композицію та розвивати авторську орнаментальну мову.Як емпіричне джерело використано інтерв’ю з митцем і його випускниками, які засвідчують сталий характер педагогічного впливу митця у професійному становленні кількох поколінь художників.Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено цілісне академічне осмислення творчості Івана Парипи в контексті процесів трансформації гуцульської художньої традиції у сучасному декоративно-прикладному мистецтві. Визначено стилістичні риси, що дозволяють охарактеризувати його художню мову, де синтезується фольклорна символіка й наративна композиція. Також вперше зібрано та проаналізовано рефлексії випускників як свідчення педагогічної спадкоємності митця, що формує авторську школу композиційного мислення в художній освіті Карпатського регіону.Іван Парипа постає як ключова постать Косівської мистецької школи, діяльність якого є прикладом глибокої мистецької трансформації традицій художнього металу Гуцульщини. Його графіка і металопластика відображають складну систему образного мислення, у якій поєднано традицію і новаторство. Педагогічна діяльність митця – це формування духовно-естетичного світогляду молодих художників. Його учні, що згодом стали самостійними митцями, продовжують впроваджувати закладені ним принципи в сучасному художньому металі, графіці та композиції. Таким чином, творчість і викладацька практика Івана Парипи становлять важливий компонент національної мистецької ідентичності.
Посилання
Боньковська С. Гуцульське мосяжництво і проблеми його розвитку. Історія Гуцульщини. Т. 6. Львів : Логос, 2001. С. 368–374.
Боньковська С. Художні традиції гуцульського мосяжництва. Записки НТШ ім. Т. Шевченка. Т. ХХІІІ. Праці секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992. С. 115–126.
Мисюк І. Виставка талановитого косівчанина. URL: https://artkipdm.kosiv.org.ua/2018/06/12/1349/ (дата звернення: 11.06.2025).
Молинь В. Персональні виставки косівських художників у Музеї мистецтв Прикарпаття. URL: https://artkipdm.kosiv.org.ua/2017/12/24/1265/ (дата звернення: 10.06.2025).
Мудрицька А. Велике мистецтво маленькими штрихами. Гуцульський край. 2018. № 41. URL: https://artkipdm.kosiv.org.ua/2018/10/14/1371/ (дата звернення: 10.06.2025).
Мудрицька А. Зібралися чотири покоління митців. Гуцульський край. 2019. № 29. URL: https://gk.kosiv.org.ua/ 2019/07/28/8895/ (дата звернення: 10.06.2025).
Польові матеріали. Респондент В. Соколан. Спогади про навчання в Парипи І. М. Опитав Городецький В. І. 09.05.2025.
Польові матеріали. Респондент І. Редько. Спогади про навчання в Парипи І. М. Опитав Городецький В. І. 09.05.2025.
Польові матеріали. Респондент Р. Романишин. Спогади про навчання в Парипи І. М. Опитав Городецький В. І. 28.04.2025.
Польові матеріали. Респондент І. Парипа. Спогади. Опитав Городецький В. І. 25.10.2024.
Роль символу, знака, міфу в професійному декоративному мистецтві України на межі ХХ–ХХІ століть / З. Чегусова. Українське мистецтвознавство: збірник наукових праць. Київ, 2008. Вип. 8. С. 146–151.
Суха Л. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ – ХХ ст. Київ, 1959. 140 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.