МІЖКУЛЬТУРНІ КОДИ В РЕЖИСУРІ ШОУ ТА АРТПРОЄКТІВ: ЛОКАЛЬНЕ Й ГЛОБАЛЬНЕ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-2-16Ключові слова:
міжкультурна комунікація, культурні коди, режисура артпроєктів, локальна ідентичність, глобальні наративи, сценічна мова, гібридизація, культурна адаптаціяАнотація
У статті здійснено теоретико-аналітичне осмислення міжкультурних кодів як ключових елементів сучасної режисури шоу та артпроєктів, що функціонують на перетині локальних традицій і глобальних форматів.Обґрунтовано актуальність дослідження в умовах посилення глобалізаційних процесів, що вимагають нових підходів до репрезентації локальної ідентичності через мистецькі форми. Метою дослідження є виявлення специфіки функціонування міжкультурних кодів у режисурі мистецьких проєктів і стратегій адаптації локального змісту до глобального контексту та навпаки.Методологія дослідження спиралася на міждисциплінарний аналіз, що інтегрував семіотичний, культурологічний та режисерсько-практичний інструментарій для комплексного вивчення міжкультурних кодів у контексті сценічного мистецтва та глобальної комунікації. Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні, систематизації та теоретичному осмисленні режисерських стратегій оперування міжкультурними кодами в різноманітних шоу та мистецьких проєктах на динамічному перетині локального й глобального культурних контекстів. Результати та висновки. Розкрито теоретичні засади міжкультурної комунікації в мистецтві з опорою на концепти культурного коду, символічного перекладу та інтеркультурного діалогу. Виокремлено основні режисерські стратегії взаємодії з міжкультурними кодами: гібридизацію, контекстуалізацію та деконструкцію. Проаналізовано приклади застосування цих стратегій на прикладі українських артпроєктів, що були презентовані на міжнародних фестивалях, а також у межах адаптації глобальних шоу-форматів, зокрема телепроєкту «Танці з зірками». Доведено, що режисер виступає як культурний фасилітатор, здатний транслювати локальні наративи універсальною сценічною мовою, зберігаючи при цьому глибинну семантику національного. Увага до культурного коду в режисурі розглядається як чинник міжкультурного порозуміння та засіб гуманітарної дипломатії.Матеріали даного дослідження становлять інтерес для широкого кола науковців і практиків, зокрема фахівців у галузі режисури, сценічного мистецтва, культурології, семіотики, міжкультурної комунікації, а також для експертів із креативних індустрій, які працюють із глобальними форматами. Особливо цінною ця розвідка буде для дослідників постколоніального простору, де актуалізується необхідність переосмислення локального досвіду через універсальні художні мови. Подальші дослідження доцільно спрямувати на поглиблений аналіз семіотики міжкультурних кодів у цифрових форматах сценічного мистецтва та вивчення рецепції локальних смислів у глобальному контексті.
Посилання
Аксютенко Б. О. Європейський фестивальний рух як форма культурної взаємодії циркового мистецтва. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. 2024. № 35. С. 294–304. URL: http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/3642
Кандагура К., Миколайчук І. Вплив міжкультурної толерантності на ефективність діяльності працівників в організації. Review of Transport Economics and Management. 2024. № 11 (27). С. 115–121. DOI: https://doi.org/10.15802/rtem2024/296533
Набоков Р., Крипчук М. Дидактичне обґрунтування теоретичних і практичних компонентів викладання курсу «Режисура шоу та артпроєктів» в умовах екстреного дистанційного онлайн-навчання. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво. 2023. Т. 6, № 1. С. 88–100. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-759X.6.1.2023.276722
Прищенко С. В. Cultural heritage of a poster: communicative and creative experience. Creativity Studies. 2021. Vol. 14, No 1. P. 18–33. DOI: https://doi.org/10.3846/cs.2021.12605
Стоколяс М. Розвиток сучасної методики поп-вокалу в контексті міжкультурної комунікації. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (напрям: культурологія). 2024. № 49. С. 337–342. URL: https://zbirnyky.rshu.edu.ua/index.php/ucpmk/article/view/877/1704
Zhavoronkov M. Мистецтво ілюзіонізму в контексті сучасних тенденцій розвитку креативних індустрій України. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 4. С. 32–37. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1209499
Baldwin J. R., González A., Brock N., Xie M., Chao C. C. Intercultural communication for everyday life. John Wiley & Sons, 2023. URL: https://surl.li/mjbxnp
Liu S., Gallois C., Volcic Z. Introducing intercultural communication: Global cultures and contexts. 2023. URL: https://www.torrossa.com/en/resources/an/5543051
Malloy K. E. The art of theatrical design: elements of visual composition, methods, and practice. Routledge, 2022. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003023142
Tolepbergen Y., Karzhaubaeva S. Physical theater and the formula for interpreting body language culture. Central Asian Journal of Art Studies. 2023. Vol. 8, No 4. P. 179–195. DOI: 10.47940/cajas.v8i4/765
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.