ТРАНСФОРМАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛІВ У ПУБЛІЧНОМУ ПРОСТОРІ МАСМЕДІА
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-2-28Ключові слова:
публічні інтелектуали, популяризація науки, медіакультура, сучасна культура, самоосвіта, медіаосвітаАнотація
У статті проаналізовано трансформацію ролі інтелектуала в умовах інформаційного суспільства та цифрової культури. Мета роботи полягає в визначенні специфіки діяльності інтелектуалів у медіапросторі за період 2000–2020-х років. Аналізується значення залученості інтелектуалів до публічного дискурсу та їхній вплив на формування суспільної думки, поширення наукових знань та зміцнення критичного мислення в умовах інформаційної доби. Зазначено, що є чіткі критерії, які дозволяють характеризувати людину як інтелектуала, а саме здатність до критичної рефлексії, прагнення до пошуку істини, комунікативна активність і соціальна відповідальність, здатність здійснювати вольові вчинки всупереч думці оточення та змінювати його ставлення до проблем. У дослідженні розглянуто історичні форми інтелектуальної комунікації – від відкритих лекцій XIX століття до сучасних відеоплатформ і соцмереж. Показано вплив цифрової культури на трансформацію публічної інтелектуальної діяльності – зокрема, появу «медіаінтелектуалів» та анонімних популяризаторів знань. Зазначено, що хоча масмедіа створюють можливості для самоосвіти поряд із формальною освітою, зростання псевдоінтелектуалізму та антиінтелектуалізму є важливою проблемою сучасності, що призводить до неадекватних відповідей на загрози. Сучасні цифрові медіа дозволяють контролювати поширення інформації на знанчо деталізованішому рівні, ніж традиційні медіа. Тому інтелектуали повинні представляти свою працю на численних платформах, завдяки чому ефективніше взаємодіяти з аудиторією. Стаття підкреслює потребу у формуванні позитивного образу інтелектуала як активного, комунікативного учасника культурного діалогу та натхненника громадянської свідомості. Публічний інтелектуал у такому розумінні – це не лише джерело знань, а й провідник цінностей, аналітик змін і візіонер, що окреслює можливі сценарії майбутнього.
Посилання
Alatas S. F. Intellectual imperialism: definition, traits, and problems. Southeast Asian Journal of Social Science. 2000. Vol. 28, No. 1. P. 23–45.
Basaure M., Joignant A., Théodore R. Public intellectuals in digital and global times: the case of Project Syndicate. International Journal of Politics, Culture, and Society. 2022. Mar. 1. P. 1–23. DOI: 10.1007/s10767-022-09417-y
Ellis H. Masculinity and science in Britain, 1831–1918. London : Palgrave Macmillan, 2017. 252 p.
Hofstadter R. Anti-intellectualism in American life. – New York : Knopf Doubleday Publishing Group, 1994. 432 p.
Mannheim K. The sociology of intellectuals. Theory, Culture & Society. 1993. Vol. 10, No. 3. P. 69–80. DOI: 10.1177/026327693010003004.
Miller J. Do COVID-19 conspiracy theories form a monological belief system? Canadian Journal of Political Science. 2020. Vol. 53. P. 319–326. DOI: 10.1017/S0008423920000517
Dahrendorf R. Der Intellektuelle und die Gesellschaft. Die Zeit, 1963. 20 March. URL: https://www.zeit.de/1963/13/der-intellektuelle-und-die-gesellschaft (дата звернення: 18.06.2025).
Sowell T. Intellectuals and society. Rev. and enl. ed. New York : Basic Books, A Member of the Perseus Books Group, 2011. 680 p.
Tuffy Y. The mechanics and determinants of anti-science attitudes: a literature review. Sciences Po LIEPP Working Paper. 2023. No. 140. P. 2–39.
Василевська Т. Публічні інтелектуали: в пошуках призначення. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2018. Вип. 1. С. 281–292.
Войтович Р., Білий О., Головаха Є. та ін. Інтелектуали і влада: альтернативи досвіду. Філософська думка. 2018. № 3. С. 6–36.
Гребенюк А. В. Роль публічних інтелектуалів у розвитку обдарованості. Обдарованість: методи діагностики та шляхи розвитку : матеріали наук.-практ. онлайн-семінару (Київ, 22–26 травня 2025 р.) / упоряд. М. Ю. Мельник, В. М. Шульга. Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2025. С. 214–220.
Голобуцький П. В. Інтелігенція та інтелектуали. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; НАН України, Ін-т історії України. Київ : Наукова думка, 2005. Т. 3 : Е–Й. С. 507–511.
Талеб Н. Н. Шкура у грі. Київ : Наш Формат, 2019. 304 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.