РОЛЬ ПРИВАТНИХ ІНСТИТУЦІЙ УКРАЇНИ В ЗБЕРЕЖЕННІ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Анотація

Період 2022–2025 рр., як частина шляху на мапі історії щодо боротьби українців за своє вільне майбутнє, засвідчив згуртованість державних і міжнародних структур, ініціатив бізнес-сектору у збереженні й промоції матеріальної культурної спадщини – історичної, архітектурної, археологічної, музейно-бібліотечної, образот- ворчої, декоративної та ін. Наявні до війни й новостворені після 24 лютого 2022 року приватні інституції в ці часи відроджують традицію меценатства й благодійності, тим самим транслюючи в суспільство, що україн- ська культура не тільки має позачасову актуальність, а й впливає на хід історії на національному й міжнародно- му рівні. Потреба в аналізі цього процесу обумовила мету статті – дослідити діяльність приватних культурно- мистецьких та бізнес-інституцій України щодо збереження й промоції матеріальної культурної спадщини після початку повномасштабної російсько-української війни. Методологія. У процесі роботи використано аналіз і син- тез, завдяки чому досліджено місію й окремі напрямки функціонування й проєкти приватних закладів сфери куль- тури, мистецтва й бізнесу. З цією ж метою використано контент-аналіз. Методи систематизації матеріалів і логічного узагальнення сприяли осмисленню висновків дослідження. Міждисциплінарний підхід надав науковим пошукам відповідних масштабів, враховуючи діяльність приватних інституцій у такій сфері суспільної діяльнос- ті як збереження культурної спадщини. Наукова новизна. Цим дослідженням вперше в науковому дискурсі сис- тематизовано реалізовані в період повномасштабного вторгнення найбільш знакові ініціативи таких приватних інституцій як Центр Української Культури та Мистецтва, «Dovgiy Family Office», Благодійний фонд «МХП – Громаді», Львівський Дім Мистецтв, Центр інтелектуального мистецтва «Меркурій», місією яких є підтримка національної матеріальної культурної спадщини. Висновки. На прикладі аналізу проєктів приватних інституцій України з підтримки діяльності закладів культури й мистецтва та відкриття нових арт-інституцій протягом 2022–2025 років показано, що ці кроки з підтримки мистецьких проєктів та започаткування роботи нових осе- редків культури й мистецтва є системними й орієнтуються на посилення стійкості української нації, є способом національної ідентифікації та інструментами розбудови новітнього артпростору.