НОВА ПАРАДИГМА СУЧАСНОЇ ВІРТУАЛЬНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Анотація

Мета роботи – дослідження сучасної людської освітньої еволюція, з її вічною проблемою – що таке учень? Чи є це просто біологічна істота, фізично обмежена шкірою та інтелектуально обмежена вмістом черепа? Досліджуючи тему автор прагнув враховувати особливості ментального стану сучасного молодого покоління, яке знаходиться у тотальній залежності від цифрових технологій. Наголосом є несподіваність очікування зустрічі людини(вчителя) та машини (учня) у точці отримання мистецьких знань.
Методологія полягає в трансцендентуванні сутності учня у сферу зв'язків з вчителями. Вивчення ролі тіла як інструмента досягнення навчальної цілі. Співставлення інструментарію живої людини-вчителя, котра знаходиться перед екраном монітора і екранного зображення учня, котрий позбавлений природнього інструментарію(слух, зір, дотик тощо). Знаходження еквіваленту передачі віртуальних мистецьких знань по той бік екрану, де приймачем є цифрове зображення учня. Винахід нового шляху повернення органічного інстру- ментарію людського тіла та його компонентів.
Наукова новизна у пошуку першопричини відторгнення у людському організмі здатності природньої само- організації у час сучасної цифровізації та причини втягування людської свідомість, як джерела енергії, у позаекранне задзеркалля віртуального мистецького процесу. Нове прочитання первинних та аналітичних авторських джерел механізмів прищеплення первородного людського усвідомлення суті отримуваних знань, як трансформу- ючого еволюційного освітнього мосту до наступних поколінь. Використання власного педагогічного мистецького досвіду, як практичного інструментарію втілення пропонованої теми.
Висновки: Що саме породить перехід і тривале перебування людської свідомості там, де немає мови людського тіла, котре ідентифікує наш стан у життєвому просторі мистецькому та освітньому? Підсумковий результат можливого синтезу первинного джерела людського інструментарію та інструментарію екранного образу віртуального учня є вражаючим. Чого очікувати якщо ми опинимось перед жахливим лицем машини-робота, яка диктуватиму власні алгоритми отримання віртуальних знань? Визначення якості людини, як суб’єкт отримання віртуальних нових знань в період дистанційного навчання.