ФУНКЦІОНАЛЬНА СУТЬ МІКРОСТРУКТУРНОГО ІНТОНУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МУЗИКАНТА
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-5Ключові слова:
технологія, методологія, специфіка виконавського мислення, мікроструктурне інтонуванняАнотація
У статті розглянуто функціональну суть технологічного процесу вимовлення формул мікроструктурного інтонування у площині розвитку емоційного мислення музиканта-виконавця.
Одним з найважливіших аспектів у даному процесі виховання є момент пізнання в інтонуванні образно-звукових сполучень на протязі часового (від початкової стадії навчання – до періоду зрілої майстерності) спілкування з музично-виконавським мистецтвом.
На даному етапі генерується нове бачення технологічних дій щодо механізмів втілення практично-емоційних сутнісних дій мислення музиканта-виконавця. Усвідомленість оперування формулами мікроструктурного інто- нування в процесі навчання – це, перш за все, взаємодія механізмів дискурсивності, аналогії, інтуїції, мимовільно- го запам’ятовування.
Процес вимовляння інтонаційних мікро-макропобудов є одним із видів діяльності. Це означає, що йому при- таманні певні специфічні характеристики-ознаки, властиві діяльності в загальному розумінні даного поняття (активність, вмотивованість, цілеспрямованість, ситуативність, евристичність). Якісні характеристики формул смислового вимовляння мікроструктурних побудов як діяльності забезпечують умови для створення кінцевого продукту (а саме – наповнення художньо-образним інтерпретаційним змістом музичного твору), якому також притаманні певні якості (структурність, логічність, цілеспрямованість, інформативність, виразність, продуктивність, автоматизованість, гнучкість та динамічність). Всі якості як функціональна суть технологічного процесу вимовляння формул мікроструктурного (смисло- вого) інтонування шляхом їх інтеграції обумовлюють емоційний вплив на слухача і складають операційний професіональний комплекс. Використання формул мікроструктурного інтонування у практиці музичної педагогіки дієво-ефективне і як правило діє на усвідомленому і процесуальному підрівнях, що слугує різнонаправленому розвиткові мислення музи- канта-виконавця.
Посилання
Арановский М. Г. Мышление, язык, семантика. Проблемы музыкального мышления : сборник статей / под ред. М. Г. Арановского. Москва : Музыка, 1974. С. 90-123.
Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс : кн. 1-2. Москва : Музыка, 1971. 376 с.
Давидов М. А. Теоретичні основи формування виконавської майстерності баяніста (акордеоніста) : підручник. Київ : Музична Україна, 2004. 240 с.
Малинковская А. В. Фортепианно-исполнительское интонирование. Проблемы художественного интонирования на фортепиано и анализ их разработки в методико-теоретической литературе 16-20 веков : очерки. Москва : Музыка, 1990. 191 с.
Медушевский В. В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. Москва : Музыка, 1976. 254 с.
Самітов В. З. Теоретичні основи фахового мислення музиканта-виконавця як критерій професійної майстерності : монографія. Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. 272 с.
Сохор А. Н. Социальная обусловленность музыкального мышления и восприятия. Вопросы социологии и эстетики музыки / cост. Ю. Капустин. Москва: Советский композитор, 1980. Вып. 1. С. 213–234.
Спеціальний інструмент баян : для серед. спец. муз. шкіл / В. М. Заєць, та ін. Вінниця : НОВА КНИГА, 2005. 132 с.
Тростников В. Н. Человек и информация / отв. ред. А. Д. Урсул. Москва : Наука, 1970. 187 c.