МУЗИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ: ОСОБЛИВОСТІ І ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-2-3Ключові слова:
музичне середовище, музична діяльність, дослідження, метод.Анотація
У статті розглянуто музичне середовище як цілісний феномен, визначено можливі вектори і параметри його дослідження. Виявлено, що музичне середовище охоплює всі компоненти процесів творення звукового музичного продукту, його поширення і сприйняття, його основу становить музична діяльність. Формування музичного середовища зумовлене просторово-часовими чинниками й динамікою соціальних змін. На макрорівні музичне середовище становить всю музично-звукову атмосферу Землі, на мікрорівні – це безпосереднє оточення індивіда «тут і тепер». Особлива роль у формуванні музичного середовища належить авторам музики – композиторам. Безпосередній вплив на музичне середовище мають виконавці. Своєрідними «співавторами» творення актуального музичного середовища є й слухачі, які опосередковано, своїми уподобаннями впливають на композиторську і виконавську діяльність. Середовище завжди розглядається відносно системи, яку оточує (суспільство певного історичного періоду, конкретна територія – місто, регіон, країна, освітній заклад, концертна установа, особистість). Наголошено, що осмислення механізмів функціонування й закономірностей організації музичного середовища як гетерогенного, багатоаспектного явища, передбачає міждисциплінарний підхід і може бути здійснено за допомогою комплексу загальних і спеціальних методів дослідження, зокрема соціологічних, психологічних, історичних, культурологічних, специфічно музикознавчих. У дослідженні музичного середовища запропоновано спиратись на теорії «соціального факту», «психологічного поля», використовувати методи: історико-системний, історико-порівняльний, спостереження, опитування (анкетування), регіонального аналізу, а також специфічні методи музикознавчого дослідження – музично-теоретичного і виконавського аналізу.
Посилання
Адорно Т. Эстетическая теория. Москва : Республика, 2001. 527 с.
Арановский М. Г. Музыка и мышление. Музыка как форма интеллектуальной деятельности. Москва : Книжный дом «Либроком», 2009. С. 10–43.
Асафьев Б. В. Книга о Стравинском. Ленинград : Музыка, 1977. 279 с.
Басова А. Г. Концепт музики в соціологічній теорії ХХ століття. Наукові записки НаУКМА, 2015. Т. 174. С. 40–45.
Бацак К. Ю. Музично-комунікативне середовище італійської опери в Одесі (досвід театрального сезону 1852–1853 років). Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 2018. № 2 (39). С. 67–86.
Бонь О. І. Музичне середовище Києва 1920 років у дзеркалі его-документів. Українська історична наука в сучасному освітньому та інформаційному просторі. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2018. С. 338–349.
Гибсон Дж. Экологический подход к зрительному восприятию. Москва : Прогресс, 1988. 464 с.
Дворський Г. І., Чепіга С. Г. Вплив освітньо-музичного середовища на розвиток особистості школяра. 1025-річчя історії освіти в Україні: традиції, сучасність та перспективи. Київ, 2014. С. 93–101.
Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение. Москва : Канон, 1995. 352 с.
Кавунник О. А. Музичне середовище, як обʼєкт музичного краєзнавства. Українське музикознавство, 2018. Вип. 44. С. 98–106. 11. Карпова Т. Н. Женская драма: театральная среда как стимул творчества. Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. Тамбов : Грамота, 2013. № 5. Ч. 2. С. 76–79. 12. Кордуэлл М. Среда. Кордуэлл М. Психология. А–Я. Словарь-справочник. Москва : Фаир-Пресс, 2000. 448 с.
Кремер Г. Обертоны. Москва : АГРАФ, 2001. 352 с.
Линтон Р. Личность, культура, общество. Вопросы социальной теории . 2007. Том 1. Вып. 1. С. 175–190.
Лісовська Т. А. Вплив музичного середовища на розвиток імпровізації в дітей дошкільного віку. Науковий вісник Миколаївського нац. ун-ту імені В. О. Сухомлинського, 2014. Вип. 1.45 (106). С. 83–86.
Мартинів Л. І Музично-мистецьке середовище та педагогічна традиція Дрогобича як передумови професійної самореалізації Богдана Сюти. <http://new.ddmu.org.ua> (2022, квітень, 15).
Мельникас Л. Экология музыкальной культуры Москва : Композитор, 2000. 328 с.
Мусіяченко О. С. Історичні події як фактор впливу на розвій музичного середовища Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Київські історичні студії, 2017. № 2 (5). С. 71–77.
Сбітнєва Л. М. Розвиток системи музично-естетичного виховання дітей і молоді в Україні (друга половина ХХ століття) : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. Київ, 2016. 406 с.
Середовище. Академічний тлумачний словник української мови: в 11 томах, 1978. Т. 9. С. 137.
Фуртвенглер В. Из литературного наследия. Исполнительское искусство зарубежных стран. Москва : Музыка, 1966. Вып. 2. С. 146–187.
Хейдметс М. Субъект, среда и границы между ними. Психология и архитектура : тезисы конференции в Лохусалу (20–22 января 1983, Таллин). С. 124–137.
Хьелл Л., Зиглер Д. Альфред Адлер: индивидуальная теория личности. Теории личности основные положения, исследования и применение. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 607 с.
Brand M. Relationship between home musical environment and selected musical attributes of second-grade children. JRME, 1986. Vol. 34. № 2. Р. 111–120.
Dell C., Rinnert N., Yap C., Keith T., Zdzinski S., Gumm А., Orzolek D., Cooper S., Russell B. Musical home environment, family background, and parenting style on success in school music and in school. Contributions to Music Education, 2014. Vol. 40. Р. 71–89.
Mallett A. An examination of parent /caregiver attitudes toward music instruction, the nature of the home musical environment, and their relationship to the developmental music aptitude of preschool children : a dissertation of doctor of philosophy. The University of Nebraska-Lincoln, 2000. 167 р.
Markusen A. Region: The Economics and Politics of Territory. New Jersey : Rowman & Littlefield, 1987. 304 р.
The impact of the home musical environment on infants’ language development. Infant Behavior and Development, 2021. Vol. 65. <https://www.sciencedirect.com/journal/infant-behavior-and-development/vol/65/suppl/C>. (2022, April, 8).
