КОНЦЕПТ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ МАЗЕПИ У СТВОРЕННІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА ІМПЕРСЬКО-РОСІЙСЬКОГО МІФІВ В МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ ТА РОЛЬ В ЦЬОМУ ЛІСТА ТА ЧАЙКОВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-2-6Ключові слова:
Мазепа, міф, пропаганда, національна ідентифікація, поема, опера.Анотація
Історична постать легендарного українського гетьмана Мазепи зазнала різнополярної міфологізації за століття після його смерті у літературі, музиці та живопису. У європейському дискурсі його постать пов’язували з романтичним героєм-бунтарем, який постав проти свавілля узурпаторів – ця тенденція цілком відповідала політично-соціальній парадигмі революційних подій та національно-визвольних рухів, які охопили багато країн на початку ХІХ століття. Ідея свободи, національного піднесення з відповідною самоідентифікацією була рушійною силою тектонічних змін на континенті. Мазепа уособлював собою героя, який пройшов складний та яскравий шлях, знайшов істину, яка полягає в його боротьбі за свою незалежну державу, а також зазнав трагедії, оскільки був свідком початку кінця української незалежності. Метою статті є аналіз процесу створення двох протилежних художніх міфів про гетьмана Мазепу, які будували мистецький дискурс в ХІХ столітті. Актуальність обумовлена сучасними соціокультурними тенденціями, які загострюють ідею національної ідентифікації, а постать українського гетьмана є найвиразнішою. В наших реаліях важливо запропонувати новий погляд на сталі художні процеси, які тривали близько двохсот років назад. Новизна полягає в об’єднанні різних мистецьких проявів в єдину картину протиборства двох художніх світів, заснованих на стильовій естетиці та пропагандистській кампанії. Методологія базується на системному підході в аналізі історико-художніх процесів та явищ, який дозволяє об’єднати їх в цілісну картину. У висновку підсумовується, що процес створення міфу та антиміфу має різні часові відрізки. Якщо пропагандистська імперська ідея зародилась одразу після смерті Мазепи та пройшла декілька етапів – від провалу до успіху, то романтична ідея героїзації образу Мазепи була пов’язана з соціально-політичними викликами в Європі першої половини ХІХ століття, насамперед, національною ідентифікацією. На жаль, імперський міф став рівноправним до європейського – зусилля пропагандистської кампанії мали успіх. Роль Ліста та Чайковського в цьому процесі безпрецедентна.
Посилання
Brown D. Tchaikovsky. The Man and his Music. London : Published by Faber & Faber, 2007. 480 p.
Buja M. National Heroics: Liszt’s Mazeppa. Web. URL: https://interlude.hk/national-heroics-liszt-mazeppa/
Doak C. Poltava at 300: Re-reading Byron’s Mazeppa and Pushkin’s Poltava in the Post-Soviet Era. Australian Slavonic and East European Studies. Vol. 24, Nos. 1–2, 2010). Р. 83–101.
Fry J. D. Liszt’s Mazeppa : the history and development of a symphonic poem. Doctor of Musical Arts. Ohio, 1988. 86 p.
Lord Byron: Mazeppa / edited by P. Cochran. Web. URL: https://petercochran.files.wordpress.com/2009/03/ mazeppa.pdf
Oyan S. Liszt ve Senfonik Şiir: Mazeppa’ya Analitik Bakış. The Journal of Social Sciences Institute, 2020. Say 47. S. 75–98.
Rodriguez H. Rewriting Mazeppa: Meaning and communication in Liszt’s virtuoso and program music. Musicae Scientiae. Vol. 22 (4), 2018. P. 494–518.
Sibona B. Mazeppa’s Horse: a Case of anglo-french Intertextuality (Voltaire-Byron-Hugo). PhD. London, 2016. 208 p.
Smyrniw W. Hetman Ivan Mazepa in Life and Literature. Web. URL: https://www.uocc.ca/articles/hetman-ivanmazepa- in-life-and-literature/
Tchaikovsky-research. Web. URL: https://en.tchaikovsky-research.net/pages/Letters
Taruskin R. Tchaikovsky’s Opera of Dark Cravings. The New York Times, 1998. May 3.
Дзюба О. Чи писав гетьман Іван Мазепа листи Мотрі Кочубеївні. Український історичний журнал. 2009. Вип. 6 (№ 489). С. 17–24.
Ізваріна О. М. Рукописна спадщина відомого українського композитора П. П. Сокальського (за особистим архівом). Вісник НАКККіМ, 2010. № 1. С. 99–106.