КОНЦЕПТ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ МАЗЕПИ У СТВОРЕННІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА ІМПЕРСЬКО-РОСІЙСЬКОГО МІФІВ В МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ ТА РОЛЬ В ЦЬОМУ ЛІСТА ТА ЧАЙКОВСЬКОГО

Анотація

Історична постать легендарного українського гетьмана Мазепи зазнала різнополярної міфологізації за століття після його смерті у літературі, музиці та живопису. У європейському дискурсі його постать пов’язували з романтичним героєм-бунтарем, який постав проти свавілля узурпаторів – ця тенденція цілком відповідала політично-соціальній парадигмі революційних подій та національно-визвольних рухів, які охопили багато країн на початку ХІХ століття. Ідея свободи, національного піднесення з відповідною самоідентифікацією була рушійною силою тектонічних змін на континенті. Мазепа уособлював собою героя, який пройшов складний та яскравий шлях, знайшов істину, яка полягає в його боротьбі за свою незалежну державу, а також зазнав трагедії, оскільки був свідком початку кінця української незалежності. Метою статті є аналіз процесу створення двох протилежних художніх міфів про гетьмана Мазепу, які будували мистецький дискурс в ХІХ столітті. Актуальність обумовлена сучасними соціокультурними тенденціями, які загострюють ідею національної ідентифікації, а постать українського гетьмана є найвиразнішою. В наших реаліях важливо запропонувати новий погляд на сталі художні процеси, які тривали близько двохсот років назад. Новизна полягає в об’єднанні різних мистецьких проявів в єдину картину протиборства двох художніх світів, заснованих на стильовій естетиці та пропагандистській кампанії. Методологія базується на системному підході в аналізі історико-художніх процесів та явищ, який дозволяє об’єднати їх в цілісну картину. У висновку підсумовується, що процес створення міфу та антиміфу має різні часові відрізки. Якщо пропагандистська імперська ідея зародилась одразу після смерті Мазепи та пройшла декілька етапів – від провалу до успіху, то романтична ідея героїзації образу Мазепи була пов’язана з соціально-політичними викликами в Європі першої половини ХІХ століття, насамперед, національною ідентифікацією. На жаль, імперський міф став рівноправним до європейського – зусилля пропагандистської кампанії мали успіх. Роль Ліста та Чайковського в цьому процесі безпрецедентна.