ВОКАЛЬНИЙ АНСАМБЛЬ У ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ЗАКАРПАТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-3-8Ключові слова:
вокальне ансамблеве виконавство, полікультурний взаємовплив, народнопісенні традиції, фольклорний матеріал, репертуар колективу.Анотація
Метою статті є дослідження питання впливу міжнаціональної культурної спадщини Закарпаття на формування творчої діяльності вокального ансамблю. Методологічну базу становлять дослідження історії музичної культури Закарпаття в контексті міжнаціональної комунікації, розвиток творчості закарпатських виконавських колективів, теоретичні праці, статті і матеріали. Методологія дослідження передбачає використання методів історичного та теоретичного музикознавства, системний та аналітичний методи, а також методи порівняння, аналізу та синтезу, які допомогли у формулюванні висновків. Концептуальні засади дослідження ґрунтуються на пріоритеті гуманістичної парадигми міжкультурного діалогу у сучасному культурному просторі України. Рівноправне залучення представників усіх культурних груп до процесу формування української національної ідентичності забезпечує основу суспільної злагоди й консолідації. Синтез у рамках тієї чи іншої культури загальнолюдських та національних цінностей зумовлює взаємодію і взаємозбагачення культур. Суттєвим надбанням національної культури є потенціал культурних спільнот, які усвідомлюють свою значущість і самобутність у рамках певної культури. Фольклор Закарпаття – складна багаторівнева система взаємодії різноетнічних форм і жанрів – вокальних та інструментальних, пісенно-обрядових і танцювальних зразків, які представляють український, угорський, словацький, румунський, ромський, гуцульський, лемківський, русинський народні пласти. Вокальне ансамблеве виконавство Закарпаття на етапі свого становлення зазнало значного етнокультурного впливу, який проявився через функціонування народних музичних традицій різних етносів, які проживали і проживають на території області. Вокальний ансамбль як засіб збереження та відтворення виконавських традицій кожного етносу є невід’ємним складником суспільної творчості. Наукова новизна статті полягає в дослідженні впливу полікультурного феномену Закарпаття на творчість вокального ансамблевого виконавства.
Посилання
Глуханич О. Використання народнопісенних інтонацій у хоровій творчості закарпатських композиторів у контексті полікультурного розвитку краю. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 3. 2019. С. 389–392.
Грін О. Професійне музичне мистецтво Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття: історичний аспект. Ужгород : Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації. 2004. 160 с.
Дутчак В. Сучасні фольклорні фестивалі на західному пограниччі України в контексті міжкультурної комунікації. Na Pograniczach. O stosunkach społecznych i kulturowych: monografia. Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa im Jana Grodka w Sanoku. Sanok, 2018. С. 161–172.
Культурологічні джерела. Щоквартальний вісник. № 2 (42). 2018. Ужгород : ТОВ «РІК-У». С. 63–66.
Лісовий В.С. Культура етнічна. Енциклопедія сучасної України: електронна версія (онлайн) / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін. ; НАН України, НТШ. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016.
Микуланинець Л.М. Етнокультурологічне становлення професійної музичної культури Закарпаття у другій половині ХХ століття. Мистецтвознавчі записки : збірник наукових праць. Київ : Міленіум. 2009. Вип. 15. С. 184–188.
Рак П.М. Особливості пісенного фольклору Закарпаття. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 4–5 червня 2009 р. Київ. 2009. С. 247–253.
Росул Т. Музичне життя Закарпаття 20–30-х років ХХ століття. Ужгород : ПоліПрінт. 2002. 207 с.
Росул Т. Полікультурне середовище як чинник формування музичної культури Закарпаття. «Наука і освіта». № 7, 2008, с. 190–194.
Сухомлинов О. Культурні пограниччя: новий погляд на стару проблему. Донецьк : вид. «Юго-Восток Лтд.», 2008. 212 с.