РЕЗОНАНС ХОРОВОЇ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА У МІЖВОЄННІЙ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2022-5-3

Ключові слова:

хорова творчість Миколи Леонтовича, диригенти, резонанс, діаспора, культурна і національні ідентичність, міжвоєнна Чехо-Словаччина

Анотація

Актуальність дослідження творчості видатного українського композитора Миколи Леонтовича (1877–1921), 145-річчя від дня народження котрого відзначаємо цього року, зумовлена прагненням осмислювати це явище у кон- тексті присутності його у світовому культурному просторі. Метою нашої статті є висвітлення резонансу хоро- вої творчості Миколи Леонтовича у міжвоєнній Чехо-Словаччині як фактору збереження української національної ідентичності в умовах діаспори і пропагування української музичної культури в іносередовищі. Методологія дослі- дження базується на поєднанні загальнонаукових та спеціальних мистецтвознавчих методів, зокрема історико- культурологічного та феноменологічного. Зазначений методологічний підхід дозволяє розглянути популяризацію творчості українського композитора як результату зусиль представників різних сфер музичного мистецтва (дири- гентів, учасників хорових колективів, музикознавців, критиків), створення культурно-музичної практика в умовах еміграції як феноменального явища. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному висвітленні резонансу творчості Миколи Леонтовича у міжвоєнній Чехо-Словаччині на основі мало вивчених і нових джерел і введенні їх до наукового обігу. Висновки. Актуалізація хорової спадщини Миколи Леонтовича українською діаспорою в умо- вах міжвоєнного періоду була фактором збереження її національної і культурної ідентичностей, маніфестацією незламності духу нашого народу, який боровся за незалежність і свободу, засобом популяризації і утвердження її у світовому культурному просторі. Видатний український диригент Олександр Кошиць як один із перших інтерпре- таторів хорових творів М. Леонтовича пропагував їх, вводячи до репертуару Української Республіканської Капе- ли. Його помічниця, субдиригентка капели Платонида Щуровська-Россіневич у міжвоєнний період стає ключовою фігурою українського хорового процесу в ЧСР і активно виконує твори М. Леонтовича з хоровими колективами, якими керувала впродовж більше двадцяти років. Актуалізації творів композитора сприяло їх введення до хорових збірників та пісенників. Наукове осмислення хорової обробки української народної пісні за межами України вперше було здійснено чеськими музикознавцями Зденеком Неєдли та Ярославом Кржічкою.

Посилання

Збірник українських пісень з репертуару хору Української Господарської Акадємії в Ч. С. Р [Ноти]. Зошит І. Подебради : [ ], 1923 (Vančura B., Podebrady). 47 с. : іл. Обкл. парал. чеськ.

Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття : монографія. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. 1164 с.

Карась Г. Платонида Щуровська-Россіневич – перша українська професійна хорова диригентка : монографія. Івано-Франківськ: Фоліант, 2022. 428 с.

Ой, див, Ладо: співанник веснянок / упоряд. [та передмову напис.] О. Гайдай. Прага: Секція митців, письменників та журналістів УНО, 1941. 13 с.: ноти.

Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «руського мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924). Київ, 2019. 312 с.

Петрівський Д. Хор Української Господарської Академії в Чехо-Словаччині. Українська Господарська Академія в Ч.С.Р., Подєбради, 1922–1935 і Український Технічно-Господарський Інститут, Подєбради ; Реґенсбург ; Мюнхен, 1932–1972 : В 50-ліття заснування УГА і 40-ліття УТГІ. Ню Йорк: Видання Абсольвентів Української

Господарської Академії і Українського Технічно-Господарського Інституту, 1972. С. 110–116. [Українська Висока Політехнічна школа на чужині. Том ІІІ].

Українська пісня за кордоном: Світова концертова подорож Українського Національного Хору під проводом Олександра А. Кошиця (голос закордонної музичної критики). Париж: Українське Музичне Товариство ім. О. А. Кошиця в Парижі, 1929. 397 с.

Шох І. Платоніда Іванівна Щуровська-Россіневич. Олександер Кошиць : зб. статей, спогадів і матеріалів до 130-річного ювілею з дня народження геніального дириґента і композитора : довід. вид. / Є. М. Паранюк. Івано-Франківськ : ПП Супрун, 2006. С. 141–150.

Щуровська-Россіневич П. І. 21 народня пісня. В 3-голосому укладі для шкільних хорів. Ужгород : «Книга», 1936. 24 с.

Nejedlý Z. Ukrajinská republikánská kapela. Nákladem Ukrajinského vydavatelského družstva “Čas” Kyjev – Praha ; Knihtiskárna “Politiky” v Praze, [1920]. 67 s.

UKRAJINSKY REPUBLIKANSKY PEVECKY SBOR. PRAHA. KONCERTY [Програма]. 1919. 22 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-13

Як цитувати

КАРАСЬ, Г. . (2023). РЕЗОНАНС ХОРОВОЇ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА У МІЖВОЄННІЙ ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНІ. Fine Art and Culture Studies, (5), 17–23. https://doi.org/10.32782/facs-2022-5-3

Номер

Розділ

Статті