100-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ МИКОЛИ ЛИСЕНКА ЯК ФАКТОР ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ І ЕМІГРАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-3-3Ключові слова:
святкування, ювілей Миколи Лисенка, Друга світова війна, діаспора, культурна і національні ідентичність.Анотація
Актуальність дослідження 100-літнього ювілею корифея української музики Миколи Лисенка (1842–1912), який припав на 1942 рік, зумовлена роллю святкувань видатних діячів української музичної культури у маніфестації незламності духу нашого народу. Метою нашої статті є об’єктивне висвітлення цієї події як фактору збереження української національної ідентичності в умовах Другої світової війни в Україні і діаспорі. Методологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових та спеціальних мистецтвознавчих методів, зокрема історико-культурологічного та феноменологічного. Зазначений методологічний підхід дозволяє розглянути конкретну подію (святкування ювілею М. Лисенка) як результату зусиль представників різних сфер музичного мистецтва (виконавців-солістів, хорових колективів, музикознавців, критиків, організаторів, видавців), створення культурно-музичної практика в умовах війни як феноменального явища. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному висвітленні вшанування 100-літнього ювілею Миколи Лисенка в окупованій Україні та діаспорі як фактору збереження української національної ідентичності в умовах Другої світової війни. Висновки. Святкування українцями 100-літнього ювілею класика національної музики Миколи Лисенка в умовах війни було фактором збереження їхньої національної і культурної ідентичностей, маніфестацією незламності духу нашого народу, який боровся за незалежність і свободу. В умовах сьогоднішньої російсько-української війни, активна фаза якої розпочалася 24 лютого цього року, святкування в 1942 році слугує прикладом для вшанування 180-річчя від дня народження М. Лисенка, яке припало на березень 2022 року. Життєтворчість основоположника української академічної музики, який завжди був прикладом відданості й самопосвяти українству, сьогодні надихає митців на творчість і боротьбу.
Посилання
Альманах першого Краєвого конкурсу хорів у Галичині. У сторіччя народин Миколи Лисенка. Львів, 1943. 63 с.
Андрієвський В. Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842–1942 / видано заходами Ювілейного Комітету для вшанування сотої річниці народження М. Лисенка. Львів : Укр. вид-во, 1942. 61 с.
Барвінський В. З віддалі часу. Наші дні. 1942. Ч. 10. С. 8–9.
Барвінський В. Краєвий конкурс хорів і фестиваль української пісні. Краківські вісті. 1942. Ч. 175. 9 серпня, С. 3.
Булат Т., Філенко Т. Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ – початку ХХ століття. Нью-Йорк : Українська Вільна Академія Наук у США; Київ : Майстерня книги, 2009. 408 с.
[Б. а.]. Велике признання для хору під проводом проф. О. Кошиця. Свобода. 1942. 14 липня, ч. 148.
Витвицький В. Василь Барвінський у моїх спогадах. Сучасність. 1965. Листопад. С. 5–35.
Витвицький В. Взаємини М. Лисенка з І. Франком. Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1942. 40 с.
Головата Л. «Українське видавництво» у Кракові–Львові 1939–1945: бібліогр. довідник. Т. 1 : Книжки й аркушеві видання. Київ : Критика, 2010. 328 с.
Горак Я. Львівські святкування столітнього ювілею Миколи Лисенка 1942 року. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Мистецтвознавство. 2009. № 1(20). С. 47–56.
З. Т. З музичного життя у Львові. Львівські вісті. 1942, 7 червня. Ч. 121. С. 4.
Івах О. Шевченко й Лисенко. Свобода. 1942. 10 квітня, ч. 80.
Календар. Краківські вісті. 1942, 26 квітня. Ч. 86. С. 3.
Кияновська Л. Син століття Микола Колесса в українській культурі ХХ віку. Львів, 2003. 293 с.
Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів : НТШ, 2000. 285 с.
Колесса Ф. Микола Лисенко. Свобода. 1942. 13 березня, ч. 57.
Колесса Ф. Микола Лисенко (промова в 100-літній ювілей від дня його народження, виголошена на ювілейному святі в Криниці д. 21. VІ. 1942). Етномузика. 2013. № 9. С. 80–92.
Колесса Ф. Народний напрям у творчості М. Лисенка. Музично-фольклористичні та музикознавчі праці Ф. М. Колесси / упоряд. С. Й. Грица. Київ: Наук. думка, 1970. С. 484–492.
Конкурс українських хорів. Львівські вісті. 1942, 24 березня. Ч. 64. С. 3.
Краєвий конкурс українських хорів. Краківські вісті. 1942, 14 травня. Ч. 101. С. 4.
Кузнецова О.О. Микола Лисенко і Стрийщина: вектори контактів. Література та культура Полісся. № 97. Серія «Історичні науки». Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя. 2019. № 12. С. 192–203.
[М. О.] Криниця в століття народин М. Лисенка. Краківські вісті. 1942, 27 червня. Ч. 138. С. 5
Медаліони Лисенка. Краківські вісті. 1942, 2 травня. Ч. 91. С. 4.
Осадця О. Видання музичних творів Миколи Лисенка в Західній Україні. Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. Т. ССХХVІ. Праці Музикознавчої комісії. Львів, 1993. С. 463–471.
Отава У. Життя мистця і людини. Наші дні. Львів, 1942. Ч. 7. С. 10.
Примова І. Святочна академія. Краківські вісті. 1942. Ч. 88. С. 3.
С. Г. Музикальний вечорок. Свобода. 1942. 9 жовтня, ч. 212.
Сімович В. Слава рідному співцеві (В столітні роковини уродин Миколи Лисенка). Свобода. 1942. 12 березня, ч. 56.
Стешко Ф. Микола Лисенко і українське громадянство. (Два моменти: ювілей і похорон). Українська музика. Львів-Стрий, 1937. № 9-10. С. 149–156.
Стешко Ф.М. Лисенко – співробітник болгарського музичного часопису (До 20-ї річниці з дня смерті «батька» української музики). Тризуб. Париж, 1932. Ч. 46.
ЦДАВО України. Ф. 4465, оп. 1, спр. 1028: Рукопис доповіді Ф. Стешка «Микола Лисенко – творець сучасної української музики (3 нагоди 100-літнього ювілею дня народження)».
Шлях до Державності: архівні хроніки української еміграції. ЦДАВО України. Фонд 4465 «Документи і матеріали українських емігрантських установ, організацій та різних осіб (колекція)». 21.03.2022. URL: https:// tsdavo.gov.ua/novyny/shlyah-do-derzhavnosti-arhivni-hroniky-ukrayinskoyi-emigracziyi/ (доступ 20.03. 2022).
Яким шляхом? [Із листа М. Лисенка до О. Нижанківського]. Свобода. 1942. 12 березня, ч. 56.
[Б. а.]. Concert ends Koshetz’ choral conducting course in Winnipeg. The Ukrainian Weekly. 1942. 19 september. No. 35.
[Б. а.]. Lysenko Commemorated By Winnipeg and Toronto Ukrainians. The Ukrainian Weekly. 1942. 27 june, No. 24.
[Б. а.]. Mykola Lysenko Centenary. The Ukrainian Weekly. 1942. 16 march, No. 11.
[Б. а.]. N. Y.-N. J. Chorus plans Lysenko concert. Concert to mark fifth anniversary of chorus. 12 members in U.S. Armed Forces. The Ukrainian Weekly. 1942. 12 july. No. 25.
[Б. а.]. Our Musical Heritage. The Ukrainian Weekly. 1942. 1 august. No. 28.
[Б. а.]. Winnipeg Critics Praise Lysenko Concert. The Ukrainian Weekly. 1942. 18 july. No. 26.
ГАРБУЗ БІЛИЙ КАЧАЄТЬСЯ : Народна пісня: Для мішаного хору в супр. фп. Краків : Укр. вид-во, 1942. Вип. 2. 4 с. (Твори М. Лисенка. 1842–1942).
Китиця цвіток для чемних діток: збірник пісень, забав і віршів для користування в дошкіллях та на І-му році шк. навчання / зладив Богдан Данилович [Б. Гошовський]). Краків: Укр. вид-во, 1941. 136 с. : іл., ноти. (Педагогічно-освітня бібліотека ; ч. 8).
КОЗАК ВІД’ЇЖДЖАЄ; Ой, ізійду я на могилу; Час додому, час; Народні пісні: Для мішаного хору без супр. Партит. Львів : Ін-т народної творчості, 1942, 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
НАВГОРОДІ КАЛИНОНЬКА; Стелися, барвінку: Для мішаного хору без супр. Львів: Інститут народної творчості, 1942.4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія № 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ОЙ, БРЕ МОРЕ, БРЕ; Ой, що ж бо то за ворон: Народні пісні: Для чоловічого хору без супр. Пар- тит. Львів : Ін-т народної творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ОЙ, ГАЙ МАТИ; Та нема гірш нікому; Кучерява Катерина: Народні пісні: Для мішаного хору без супр. Партит. Львів : Ін-т нар. творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ОЙ, ПУЩУ Я КОНИЧЕНЬКА; Гей, не дивуйтесь: Народні пісні: Для чоловічого хору без супр. Пар- тит. Львів : Ін-т нар. творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ПО ТОЙ БІК ГОРА; Ой летіла горлиця; Ой не цвіти буйним цвітом; Ой із-за гори. Народні пісні: Для чоловічого хору без супр. Партит. Львів : Ін-т нар. творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ПРЯЛЯ: Дует або жіночий хор в супр. фп. Львів : Ін-т нар. творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 5. Жіночі хори).
ТА ТУМАН ЯРОМ КОТИТЬСЯ; МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК: Народні пісні: Для чоловічого хору в супр. фп. Краків : Укр. вид-во, 1942, Вип. 1. 4 с.
Хай пісня лунає: співаник для шкіл і товариств у двох частинах (85 пісень з нотами й текстами та методичним вступом). Краків : Укр. вид-во, 1941. 60, 4 с. : ноти. (Музична бібліотека; ч. 3).
