MYKOLA LYSENKO’S 100TH ANNIVERSARY AS A FACTOR OF PRESERVING UKRAINIAN NATIONAL IDENTITY IN THE CONDITIONS OF THE SECOND WORLD WAR IN UKRAINE AND EMIGRATION
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-3-3Keywords:
celebration, anniversary of Mykola Lysenko, World War II, diaspora, cultural and national identity.Abstract
The urgency of the study of the 100th anniversary of the luminary of Ukrainian music Mykola Lysenko (1842–1912), which fell on 1942, due to the role of celebrations of prominent figures of Ukrainian musical culture in the manifestation of the fragility of the spirit of our people. The aim of our article is to objectively cover this event as a factor in preserving the Ukrainian national identity in the conditions of the Second World War in Ukraine and the diaspora. The research methodology is based on a combination of general scientific and special art methods, in particular historical-cultural and phenomenological. This methodological approach allows us to consider a specific event (celebration of the anniversary of M. Lysenko) as a result of efforts of representatives of various fields of music (soloists, choirs, musicologists, critics, organizers, publishers), the creation of cultural and musical practice during the war as a phenomenal phenomenon. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive coverage of the celebration of the 100th anniversary of M. Lysenko in occupied Ukraine and the diaspora as a factor in preserving the Ukrainian national identity in the Second World War. Conclusions. The celebration of the 100th anniversary of the classic of national music M. Lysenko by Ukrainians during the war was a factor in preserving their national and cultural identities, a manifestation of the fragility of the spirit of our people, who fought for independence and freedom. In today’s Russian-Ukrainian war, the active phase of which began on February 24 this year, the celebration in 1942 serves as an example to commemorate the 180th anniversary of the birth of M. Lysenko, which fell in March 2022. The life-giving work of the founder of Ukrainian academic music, who has always been an example of devotion and dedication to Ukrainians, today inspires artists to work and fight.
References
Альманах першого Краєвого конкурсу хорів у Галичині. У сторіччя народин Миколи Лисенка. Львів, 1943. 63 с.
Андрієвський В. Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842–1942 / видано заходами Ювілейного Комітету для вшанування сотої річниці народження М. Лисенка. Львів : Укр. вид-во, 1942. 61 с.
Барвінський В. З віддалі часу. Наші дні. 1942. Ч. 10. С. 8–9.
Барвінський В. Краєвий конкурс хорів і фестиваль української пісні. Краківські вісті. 1942. Ч. 175. 9 серпня, С. 3.
Булат Т., Філенко Т. Світ Миколи Лисенка. Національна ідентичність, музика і політика України ХІХ – початку ХХ століття. Нью-Йорк : Українська Вільна Академія Наук у США; Київ : Майстерня книги, 2009. 408 с.
[Б. а.]. Велике признання для хору під проводом проф. О. Кошиця. Свобода. 1942. 14 липня, ч. 148.
Витвицький В. Василь Барвінський у моїх спогадах. Сучасність. 1965. Листопад. С. 5–35.
Витвицький В. Взаємини М. Лисенка з І. Франком. Краків ; Львів : Укр. вид-во, 1942. 40 с.
Головата Л. «Українське видавництво» у Кракові–Львові 1939–1945: бібліогр. довідник. Т. 1 : Книжки й аркушеві видання. Київ : Критика, 2010. 328 с.
Горак Я. Львівські святкування столітнього ювілею Миколи Лисенка 1942 року. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Мистецтвознавство. 2009. № 1(20). С. 47–56.
З. Т. З музичного життя у Львові. Львівські вісті. 1942, 7 червня. Ч. 121. С. 4.
Івах О. Шевченко й Лисенко. Свобода. 1942. 10 квітня, ч. 80.
Календар. Краківські вісті. 1942, 26 квітня. Ч. 86. С. 3.
Кияновська Л. Син століття Микола Колесса в українській культурі ХХ віку. Львів, 2003. 293 с.
Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів : НТШ, 2000. 285 с.
Колесса Ф. Микола Лисенко. Свобода. 1942. 13 березня, ч. 57.
Колесса Ф. Микола Лисенко (промова в 100-літній ювілей від дня його народження, виголошена на ювілейному святі в Криниці д. 21. VІ. 1942). Етномузика. 2013. № 9. С. 80–92.
Колесса Ф. Народний напрям у творчості М. Лисенка. Музично-фольклористичні та музикознавчі праці Ф. М. Колесси / упоряд. С. Й. Грица. Київ: Наук. думка, 1970. С. 484–492.
Конкурс українських хорів. Львівські вісті. 1942, 24 березня. Ч. 64. С. 3.
Краєвий конкурс українських хорів. Краківські вісті. 1942, 14 травня. Ч. 101. С. 4.
Кузнецова О.О. Микола Лисенко і Стрийщина: вектори контактів. Література та культура Полісся. № 97. Серія «Історичні науки». Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя. 2019. № 12. С. 192–203.
[М. О.] Криниця в століття народин М. Лисенка. Краківські вісті. 1942, 27 червня. Ч. 138. С. 5
Медаліони Лисенка. Краківські вісті. 1942, 2 травня. Ч. 91. С. 4.
Осадця О. Видання музичних творів Миколи Лисенка в Західній Україні. Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка. Т. ССХХVІ. Праці Музикознавчої комісії. Львів, 1993. С. 463–471.
Отава У. Життя мистця і людини. Наші дні. Львів, 1942. Ч. 7. С. 10.
Примова І. Святочна академія. Краківські вісті. 1942. Ч. 88. С. 3.
С. Г. Музикальний вечорок. Свобода. 1942. 9 жовтня, ч. 212.
Сімович В. Слава рідному співцеві (В столітні роковини уродин Миколи Лисенка). Свобода. 1942. 12 березня, ч. 56.
Стешко Ф. Микола Лисенко і українське громадянство. (Два моменти: ювілей і похорон). Українська музика. Львів-Стрий, 1937. № 9-10. С. 149–156.
Стешко Ф.М. Лисенко – співробітник болгарського музичного часопису (До 20-ї річниці з дня смерті «батька» української музики). Тризуб. Париж, 1932. Ч. 46.
ЦДАВО України. Ф. 4465, оп. 1, спр. 1028: Рукопис доповіді Ф. Стешка «Микола Лисенко – творець сучасної української музики (3 нагоди 100-літнього ювілею дня народження)».
Шлях до Державності: архівні хроніки української еміграції. ЦДАВО України. Фонд 4465 «Документи і матеріали українських емігрантських установ, організацій та різних осіб (колекція)». 21.03.2022. URL: https:// tsdavo.gov.ua/novyny/shlyah-do-derzhavnosti-arhivni-hroniky-ukrayinskoyi-emigracziyi/ (доступ 20.03. 2022).
Яким шляхом? [Із листа М. Лисенка до О. Нижанківського]. Свобода. 1942. 12 березня, ч. 56.
[Б. а.]. Concert ends Koshetz’ choral conducting course in Winnipeg. The Ukrainian Weekly. 1942. 19 september. No. 35.
[Б. а.]. Lysenko Commemorated By Winnipeg and Toronto Ukrainians. The Ukrainian Weekly. 1942. 27 june, No. 24.
[Б. а.]. Mykola Lysenko Centenary. The Ukrainian Weekly. 1942. 16 march, No. 11.
[Б. а.]. N. Y.-N. J. Chorus plans Lysenko concert. Concert to mark fifth anniversary of chorus. 12 members in U.S. Armed Forces. The Ukrainian Weekly. 1942. 12 july. No. 25.
[Б. а.]. Our Musical Heritage. The Ukrainian Weekly. 1942. 1 august. No. 28.
[Б. а.]. Winnipeg Critics Praise Lysenko Concert. The Ukrainian Weekly. 1942. 18 july. No. 26.
ГАРБУЗ БІЛИЙ КАЧАЄТЬСЯ : Народна пісня: Для мішаного хору в супр. фп. Краків : Укр. вид-во, 1942. Вип. 2. 4 с. (Твори М. Лисенка. 1842–1942).
Китиця цвіток для чемних діток: збірник пісень, забав і віршів для користування в дошкіллях та на І-му році шк. навчання / зладив Богдан Данилович [Б. Гошовський]). Краків: Укр. вид-во, 1941. 136 с. : іл., ноти. (Педагогічно-освітня бібліотека ; ч. 8).
КОЗАК ВІД’ЇЖДЖАЄ; Ой, ізійду я на могилу; Час додому, час; Народні пісні: Для мішаного хору без супр. Партит. Львів : Ін-т народної творчості, 1942, 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
НАВГОРОДІ КАЛИНОНЬКА; Стелися, барвінку: Для мішаного хору без супр. Львів: Інститут народної творчості, 1942.4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія № 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ОЙ, БРЕ МОРЕ, БРЕ; Ой, що ж бо то за ворон: Народні пісні: Для чоловічого хору без супр. Пар- тит. Львів : Ін-т народної творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ОЙ, ГАЙ МАТИ; Та нема гірш нікому; Кучерява Катерина: Народні пісні: Для мішаного хору без супр. Партит. Львів : Ін-т нар. творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ОЙ, ПУЩУ Я КОНИЧЕНЬКА; Гей, не дивуйтесь: Народні пісні: Для чоловічого хору без супр. Пар- тит. Львів : Ін-т нар. творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ПО ТОЙ БІК ГОРА; Ой летіла горлиця; Ой не цвіти буйним цвітом; Ой із-за гори. Народні пісні: Для чоловічого хору без супр. Партит. Львів : Ін-т нар. творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 4. М. Лисенко. Народні пісні).
ПРЯЛЯ: Дует або жіночий хор в супр. фп. Львів : Ін-т нар. творчості, 1942. 4 с. (Б-ка Ін-ту нар. творчості, серія 5. Жіночі хори).
ТА ТУМАН ЯРОМ КОТИТЬСЯ; МАКСИМ КОЗАК ЗАЛІЗНЯК: Народні пісні: Для чоловічого хору в супр. фп. Краків : Укр. вид-во, 1942, Вип. 1. 4 с.
Хай пісня лунає: співаник для шкіл і товариств у двох частинах (85 пісень з нотами й текстами та методичним вступом). Краків : Укр. вид-во, 1941. 60, 4 с. : ноти. (Музична бібліотека; ч. 3).
