GENRE-STYLE AND SPIRITUAL-MEANING ASPECTS OF B. BRITTEN’S VOCAL CYCLE «SEVEN SONNETS OF MICHELANGELO»

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-3

Keywords:

vocal cycle, vocal creativity of B. Britten, English musical culture, genre, style, neoclassicism, Michelangelo’s sonnets

Abstract

The research summarizes the poetic-intonational and genre-stylistic specifics of B.’s vocal cycle. Britten’s «Michelangelo’s Seven Sonnets» in the context of the traditions of the «English musical revival». The purpose of the work is to reveal the poetic and intonation uniqueness of the cycle «Michelangelo’s Seven Sonnets» by B. Britten in the stream of genre and style guidelines of English music of the first half of the 20th century. The methodology of the work has a complex nature and is based on a combination of the principles of historicaltypological, interdisciplinary, hermeneutic and genre-stylistic research methods. The scientific novelty of the work is determined by its analytical perspective, which takes into account not only the innovativeness of B’s approach. Britten in the reproduction of figurative and semantic constants of Michelangelo’s poetry, but also his inclusion in the genre and style norms of the English musical art of the first half of the 20th century. Conclusions. Сycle B. Britten’s «Michelangelo’s Seven Sonnets», created in 1940, is one of the outstanding examples of this genre not only in the composer’s work, but also in chamber and vocal music of the 20th century as a whole. Turning to the poetry of Michelangelo reveals not only the author’s interest in Renaissance poetry, but also in the «eternal» themes raised in the cycle. Among such aspirations are «Beautiful», «Harmony», «Perfection», complemented by the themes of «Friendship» and spiritual understanding of the essence of «Beauty». The intonation language of this vocal cycle B. Britten was formed at the intersection, on the one hand, of the traditions of Italian bel canto, and on the other hand, under the influence of the stylistic guidelines of the work of K. Debussy and M. Ravel. At the same time, the restrained and sublime emotional tone of the work of B. Britten, who went back to the Neoplatonic Renaissance poetry of Michelangelo, also reveals the neoclassical features of his style, marked above all in the extreme simplicity of musical expression and in the appeal to tonal principles of thinking, which is determined not only by the aesthetic guidelines of B. Britten, but also the stylistic preferences of the English musical culture of the first half of the 20th century.

References

Горелік Л. М. Вокальний цикл Й. Брамса «Чотири серйозні пісні»: духовні та жанрово-стильові аспекти. Музичне мистецтво і культура. 2020. Вип. 30. Книга 2. С. 6–20.

Горелік Л. М. Вокальний цикл у жанрово-видовій специфіці камерного співу: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2006. 16 с.

Криштофович В. Фантастика в опері Б. Бріттена «Сон літньої ночі». Київське музикознавство. 2014. Вип. 50. С. 250–261.

Снітко Я. Діалогічність як об’єднуючий композиційний принцип у сонаті C-dur для віолончелі та фортепіано Бенджаміна Бріттена. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського. 2017. Вип. 118. С. 5–72.

Снітко Я. Камерно-інструментальна творчість Бенджаміна Бріттена: жанрово-стильові параметри: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Київ, 2018. 17 с.

Ягодзинська І. О. Музичне та вербальне у процесі смислового становлення художнього тексту (Р. Вагнер – Т. Манн – Б. Бріттен): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової. Одеса, 2012. 16 с.

Bridcut John. The Essential Britten. London: Faber and Faber. 2012. 448 p.

Humphrey Carpenter. Benjamin Britten: a biography. London: Faber, 1993. 680 р.

Johnson G. Britten, Voice and Piano: Lectures on the Vocal Music of Benjamin Britten. Routledge, 2017. 280 p.

Kennedy M. Britten. London: J. M. Dent, 1993. 355 p.

Mitchell D., Keller H. Benjamin Britten: A. Commentaryon His Works from a Group of Specialists. Greenwood Press, 1972. 410 p.

Powell Neil. Benjamin Britten: A Life for Music, Henry Holt and Company, 2013. 508 p.

Seven Sonnets of Michelandgelo. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Seven_Sonnets_of_Michelangelo (дата звернення: 06.10.2024).

Stewart R. Craggs. Benjamin Britten: A Bio-bibliography. Greenwood Press, 2002. 300 p.

White Eric Walter. Benjamin Britten: His Life and Operas. University of California Press, 1970. 256 p.

Published

2024-12-24

How to Cite

ДЖУЛАЙ, Г. (2024). GENRE-STYLE AND SPIRITUAL-MEANING ASPECTS OF B. BRITTEN’S VOCAL CYCLE «SEVEN SONNETS OF MICHELANGELO». Fine Art and Culture Studies, (5), 19–24. https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-3