ЕМОЦІЙНА ТА ІНТОНАЦІЙНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБРАЗУ ЧІО-ЧІО-САН В ОПЕРІ ДЖ. ПУЧЧІНІ «МАДАМ БАТТЕРФЛЯЙ»

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу образу Чіо-Чіо-Сан з опери Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй» у контексті культурної опозиції Сходу і Заходу, що розгортається в музично-драматичному просторі твору. Метою дослідження є виявлення художньо-драматургічних, музикально-стилістичних і світоглядних параметрів головної героїні, а також осмислення її символічної ролі. Методологічною основою дослідження стали інтегративні підходи: міждисциплінарний аналіз (музикознавчий, культурологічний, філософсько-естетичний), метод порівняльного аналізу музично-драматичних структур, семіотичний підхід до оперного тексту, а також елементи герменевтичної інтерпретації. Особливу увагу приділено інтонаційно-драматургічним засобам, що розкривають внутрішній світ героїні. Наукова новизна роботи полягає у спробі трактування образу Чіо-Чіо-Сан як концентрованого вираження культурної кризи на межі модерну та постромантизму, а також у висвітленні аспекту взаємовідношення між музичним образом героїні та категорією «трагічного» в інтерпретації композитора. Образ Чіо-Чіо-Сан розглянуто крізь призму антиномії культура/цивілізація як ключової концепції драматургії опери. У висновках наголошується, що Чіо-Чіо-Сан постає як втілення моральної цілісності, внутрішньої сили й жертовної любові на тлі раціоналістичного та цинічного світу, репрезентованого Пінкертоном.Такий конфлікт набуває характеру глибокої цивілізаційної драми, актуальної не лише в добу створення опери, а й у сучасному гуманітарному дискурсі. Образ Чіо-Чіо-Сан окреслюється як художній архетип в інтеркультурному аспекті – як символ зіткнення та взаємопроникнення цивілізацій, що відображено через драматургію й музичну тканину твору. Комплексність цього образу відкриває перспективи для міждисциплінарного аналізу та актуалізує необхідність нових дослідницьких підходів у вивченні пізнього оперного романтизму.