КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ МУЗИЧНИЙ ТЕАТР У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙ XXI СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2025-4-1

Ключові слова:

концептуальна музика, концептуальне мистецтва, FLUXUS, концепт-ідея, концепт-ядро

Анотація

Мета дослідження полягає у здійсненні аналізу оперних творів композиторів: Романа Григорів, Іллі Разумейко, Коннора Ді’Нетто, Мішеля ван дер Аа та Джона Адамса, створених у напрямі концептуальної музики, з особливою увагою до використання сучасних інформаційних, медійних та інших інноваційних технологій у них. Виявлено, що синтез, раніше окремо використовуваних технологій в межах конкретних видів мистецтв, допомагає втіленню концептуальної ідеї у реаліях сценічного простору. У якості методів дослідження були використані наступні: історичний, філософський, порівняльний методи та метод текстового дослідження. Окрім цього специфіка теми досліджуваного явища, яка проявляється у поєднанні різних видів мистецтв, обумовила залучення міждисциплінарного підходу до об’єктів аналізу, так як в творах гармонійно взаємодіють музичні, кінематографічні, театральні, літературні, інформаційно-медійні та деякі інші структурні елементи. Наукова новизна полягає як у зверненні до теми концептуальної музики, музикознавче дослідження якої почалося у XXI столітті, так і у виборі творів, а саме концептуальних опер, які в контексті їх приналежності до напряму концептуальної музики ще не досліджувались. Опери було проаналізовано з акцентом саме на концептуально- структурну складову, що дало змогу розкрити особливості втілення концептуальної музики в умовах сценічного мистецтва, із застосуванням новітніх цифрових технологій. Висновки. Географічна приналежність композиторів, оперні твори яких проаналізовано у роботі, до трьох континентів, а саме Євразії, Північної Америки та Австралії, характеризує інтернаціональність концептуальної музики та мистецтва, а залучення сучасних технологій у вистави, – відкритість концептуальних ідей до експериментальних втілень.

Посилання

Lehmann Hans-Ties. Postdramatic Theatre. Abington: Routledge, 2006. 214 p.

Lehmann Harry. Musik und Wirklichkeit. Modelle der Musikphilosophie. Mainz: Neue Zeitschrift für Musik Edition, 2023, 155 p.

Lehmann Harry. Die digitale Revolution der Musik. Eine Musikphilosophie. Mainz: Schott Music (edition neue zeitschrift für musik), 2012. 150 p.

Salzman Eric, Desi Thomas. The new music theater. Seeing the voice, hearing the body. New York: Oxford University Press, 2008. 416 p.

Schneider Urs Peter. Konzeptuelle Musik. Eine kommentierte Anthologie: Forschungsarbeit. Bern: Hochschule der Künste, 2016. 390 p.

Taimre Ilmar. An interpretive model for conceptual music: thesis for doctor of philosophy in music. Newcastle: University of Newcastle, 2018. 844 p.

Kreidler Johannes. Sätze über musikalische Konzeptkunst.Texte 2012-2018. Hofheim: Wolke Verlag, 2018. 272 S.

Voithofer Monika. DENKEN, HÖREN, DA CAPO. Konzeptuelle Musik im 20. und 21. Jahrhundert. Stuttgart: Franz Steiner Verlag, 2024. 302 S.

Kreidler Johannes. Das Neue am Neuen Konzeptualismus. Neue Zeitschrift für Musik. Mainz, 2014. Vol. № 1. S. 44-49.

Kreidler Johannes. Mit Leitbild?! zur Rezeption konzeptueller Musik. Positionen 95. München, 2013. Vol. № 2. S. 27-33.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-07

Як цитувати

БЄЛАЙ, Я. (2025). КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ МУЗИЧНИЙ ТЕАТР У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙ XXI СТОЛІТТЯ. Fine Art and Culture Studies, (4), 3–7. https://doi.org/10.32782/facs-2025-4-1

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО