НАСТАВНИКИ ТА ВИКЛАДАЧІ СЕРГІЯ НЕЧИПОРЕНКА: МИСТЕЦЬКІ ВПЛИВИ ТА ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНИКА

Анотація

Мета роботи. Метою статті є всебічне дослідження освітнього та професійного оточення Сергія Григоровича Нечипоренка (1922–2014) – заслуженого діяча мистецтв України (1992), народного художника України (1996), кавалера ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2001), багаторічного викладача, професора Київського державного інституту декоративного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука – з метою виявлення чинників, що вплинули на формування його творчої особистості та професійного світогляду. Робота спрямована на з’ясування ролі мистецького середовища, педагогічних традицій і конкретних наставників у становленні художника, визначення особливостей їхнього впливу на його індивідуальний стиль, художню манеру та професійні орієнтири. Окрема увага приділяється вивченню діяльності викладачів Кролевецького технікуму та членів художніх конкурсних комісій Укрхудожпрому, які сприяли розвитку його творчого потенціалу. Важливим аспектом роботи є висвітлення невідомих або маловідомих сторінок із життя та діяльності Сергія Нечипоренка. Понад шістдесят років трудового життя він присвятив улюбленій справі, вболіваючи за збереження і розвиток традиційних технік художнього ткацтва, його стилістики та орнаментики. Він постав як фахівець із народного художнього ткацтва, художник-практик, технолог, збирач української декоративної тканини, глибокий знавець народних традицій і народного мистецтва, освітянин. Загальна мета полягає у реконструкції процесу становлення Сергія Нечипоренка як митця в контексті освітньо-культурного простору України другої половини ХХ століття. Методологія. У дослідженні застосовано історико-біографічний і мистецтвознавчий підходи, що дозволили простежити освітній шлях Сергія Нечипоренка, проаналізувати діяльність його викладачів, а також з’ясувати роль мистецьких інституцій, зокрема Кролевецького технікуму та художніх конкурсних комісій Укрхудожпрому, у становленні художника. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у комплексному розгляді впливу освітнього середовища та педагогів на професійне формування Сергія Нечипоренка. Уперше системно висвітлено внесок таких постатей, як Борис Жук, Сергій Колос, Антон Середа, Євгенія Дмитрієва, Микита Попенко та Дмитро Головко, у становлення майбутнього народного художника України. Висновки. Дослідження засвідчило, що формування творчої особистості Сергія Нечипоренка відбувалося в тісному взаємозв’язку з його освітнім і професійним оточенням. Вирішальну роль у цьому процесі відіграли викладачі та наставники, які не лише передали технічні навички, а й сприяли розвитку індивідуального стилю митця, його професійного світогляду та розуміння ролі художника в суспільстві.