КУЛЬТУРНИЙ ТУРИЗМ ЯК ФАКТОР ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ КІРОВОГРАДЩИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2023-4-25Ключові слова:
Кіровоградська область, культурний туризм, культурна спадщина, регіональний розвиток, туристичні ресурси, екотуризм /сільський туризмАнотація
Культурний туризм є одним з найбільш очевидних і ефективних способів інтегрувати культурну спадщину в сучасний соціально-економічний простір регіону, операціоналізувати її та перетворити на ресурс розвитку. Мета роботи полягає у розгляді сучасного стану та проблем, пов’язаних зі становленням культурного туризму як фактору збереження та розвитку культурної спадщини Кіровоградщини. Методологія дослідження базується на синергетичному та культурологічному підході, що дозволяють поглянути на культурну спадщину як на синтез матеріальної та нематеріальної складової, складну та відкриту систему, що саморозвивається, а також туристичний ресурс, в рамках якого відбувається інтеграція традиційного змісту з сучасними культурними практиками. Також у роботі використано загальнонаукові методи (аналіз, систематизація теоретичних знань) та структурно-функціональний підхід, що допомагає визначити внесок культурного туризму у збереження та розвиток культурної спадщини Кіровоградської області. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше розглянуто особливості культурного туризму Кіровоградщини як фактору збереження та розвитку культурної спадщини регіону. Висновки. Стверджується, що особливістю розвитку цього напрямку туристичної діяльності на Кіровоградщині є, по-перше, його «колаборація» з екотуризмом (сільським або зеленим туризмом), їхня співпраця і взаємодія, а, по-друге, диференціація або внутрішнє розгалуження, коли в рамках культурного туризму в регіоні виділяють низку його підвидів (сегментів): фестивальний або подієвий, бібліотечний, «книжково-літературний», археологічний та ін. Наголошено, що одним із інноваційних напрямків є конструювання культурно-туристського простору Кіровоградської області на сучасному етапі завдяки цифровому маркетингу, соціальним медіа, інтегрованим маркетинговим комунікаціям тощо, а також важливий у методологічному плані є концепт «туристського наративу», що дозволяє по-новому поглянути на конфігурацію смислових зв'язків у структурі цього простору та на туристський кластер.
Посилання
Вовк В. Особливості класифікації та просторового розподілу туристичних ресурсів Кіровоградської області. Пошуки туристської привабливості Кіровоградської області: наукові розвідки / За заг. ред. д.г.н. О.В. Колотухи. Дніпро : ФОП Середняк Т.К., 2020. С. 148–154.
Каргополова О. Музеї навчальних закладів Кіровоградщини – об’єкти туристичної діяльності. Пошуки туристської привабливості Кіровоградської області: наукові розвідки / за заг. ред. О. В. Колотухи. Дніпро: Середняк Т. К, 2020. С. 246–253.
На Кіровоградщині паспортизували 374 пам’ятки культурної спадщини Novosti.kr.ua. Лише факти. Нічого зайвого. 2019. URL: http://novosti.kr.ua/2019/11/na-kirovogradshhyni-pasportyzuvaly-374-pamyatky-kulturnoyispadshhyny/(дата звернення: 12.06.2023)
Осієвська Ю.C.. Роль культурної спадщини у процесі трансформації сучасного українського суспільства. Science as a basis for the development of modern countries «Collection of theses of scientific and methodical reports of international scientific-practical conference», january 27–28. Bratislava, Slovakia, 2022. С. 120–124.
Осієвська Ю. С.. Культурна спадщина як драйвер соціокультурного розвитку на сучасному етапі: ефективність регіональної моделі. Культура і сучасність. 2022. Вип. 1. С. 99–105.
Осієвська Ю. С. Необхідність розробки регіональної моделі інтеграції культурної спадщини Кіровоградщини у контексті модернізації та інноваційних трендів української культурної політики. Sciences of Europe, 2022. Vol. 100. С. 15–20.
Осієвська Ю.С. Культурна спадщина Кіровоградської області: сучасний стан і проблеми актуалізації. Питання культурології. 2022. Вип. 40. C. 242–253.
Радіонова О.М., Добрянська А.Ю. Аналіз розвитку культурно-пізнавального туризму в Україні. Причорноморські економічні студії, 2019. Вип. 47 (1). С. 73–78.
Стельмах О. А., Смикова М. О. Чинники, що впливають на формування туристичного іміджу регіону. Економічний вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". 2014. Вип. 11. С. 430–435.
Туристичними стежками Кіровоградщини: бібліографічний покажчик / укладачі: Маламен О.П., Нельга О.Е., Пивовар Н.П. Кропивницький, 2017. 93 c.
Трохименко І. Суспільно-географічне дослідження послуг сільського зеленого туризму Кіровоградської області. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Географія. 2017. Вип. 3(68)/4(69). С. 160–164.
Arumugam A., Nakkeeran S., Subramaniam R. Exploring the Factors Influencing Heritage Tourism Development: A Model Development. Sustainability. 2023. Vol.15. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/15/15/11986
Conti A.L. Cultural heritage and tourism: Possibilities of a sustainable relationship. Past for the Future. 2015. № 10. P. 15–23.
García-Llorente M.A., Aranda-Requena J.M., Sanjuán-López M. The brand value of cultural heritage sites. Tourism Management. 2019. Vol. 73. P. 1–14.
Henderson J. Heritage and Cultural Tourism Development: Exploring the Relationship between Brand Value Enhancement and International Tourism. International Journal of Tourism Research. 2018. Vol. 20. P. 619–632.
Kapoor A., Baker M. Leveraging cultural heritage for tourism brand building. Current Issues in Tourism. 2019. Vol. 22. P. 5–22.
Konakoglu K. S. S., Kurdoğlu Ç. B. Tourism and Tourist Types in Urban Tourism. In: Recent Advances in Social Sciences. Publisher: Cambridge Scholars Publishing, 2018. P. 177–193.
Liu S., Shu H. Sustainable cultural tourism and heritage conservation in China: case studies of the ancient waterfront towns in the south of the Yangtze river. WIT Transactions on Ecology and the Environment. 2020. Vol. 241. P. 15–26.
UNWTO. Cultural Heritage and Tourism Development. Madrid, Spain, 2001.