«ПАДАЮЧА ТІНЬ «МРІЇ» НА САДИ ДЖАРДІНІ»: МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ ПРОЄКТУ У ПЕРІОД РОСІЙСЬКО- УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Анотація

Дослідження є ретроспективою представлення кураторського проєкту «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні» під час 58-ї Венеційської бієнале (Італія). Згідно з концепцією, над павільйонами найвідомішої виставки сучасного мистецтва як втілення зазначеного проєкту, мав пролетіти найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія» та кинути тінь на учасників бієнале. Проте цей задум, який набув статусу міфу, не був втілений в життя: алегорична «тінь» «Мрії» та самого проєкту навіть по завершенню 58-ї Венеційської бієнале ще довго жила у мистецькому середовищі України та викликала дискусії щодо того, чи заслуговує на статус національного проєкт, який був не матеріалізований, а міфологізований. Оскільки ще на етапі його підготовки під егідою комісара Венеційської бієнале – Міністерства культури України – проєкт спричинив резонанс серед митців-потенційних учасників творчої групи «Вільні люди», яка його представила та в суспільстві загалом. А після відкриття Національного павільйону України та після завершення 59-ї Венеційської бієнале проєкт зазнав нищівної критики як такий, який не виправдав очікувань з різних суб’єктивних міркувань. Проте з позиції п’ятирічної відстані між проєктом та сьогоденням, він вартий дещо іншого трактування. Після знищення у 2022 р. російськими військами «Мрії», продукт творчої групи «Вільні люди» постає вже не як суперечливий арт-проєкт, а як історичний проєкт, в якому фігурує образ знищеного символу сили української нації. Таким чином, мета статті полягає в аналізі кураторського проєкту «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні», який представив Україну на 58-й Венеційській бієнале в контексті його актуальності в період російсько-української війни. Методологія дослідження базується на аналітичному та історико-хронологічному методах. Наукова новизна полягає у тому, що в українському мистецькому середовищі відбулося переосмислення значення кураторського проєкта з негативного на позитивний після знищення Ан-225 «Мрія». Висновки. У статті встановлено факт резонансу в мистецькому середовищі, викликаного реалізацією досліджуваного проєкту та актуальності цього проєкту на сьогодні як такого, який ввів в історію Венеційської бієнале образ знищеного нині літака-рекордсмена – «Мрії». Акцентовано, що проєкт підняв на широкий загал ряд питань, серед яких: проблема комунікації держави та митців; взаємовплив влади й мистецтва; готовність/неготовність суспільства до мистецьких експериментів засобом породження й розповсюдження свідомо неправдивих фактів; використання символу сили української нації для промоції сучасного українського мистецтва на міжнародний загал.