ІМПРОВІЗАЦІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ: ВЗАЄМОДІЯ ЕЛЕКТРОНІКИ ТА ПЕРКУСІЇ В НОВІТНІХ ТВОРАХ

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати форми та особливості взаємодії електроніки та перкусії в новітніх музичних творах, з особливим акцентом на роль імпровізації як інструменту адаптації та співтворчості в технологічному середовищі. У фокусі – трансформація виконавської функції в умовах цифрового впливу, де імпровізація набуває не лише естетичного, а й комунікативного значення. Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний аналіз – поєднання музикознавчого, виконавського та технологічного підходів. Робота охоплює історичний огляд ключових етапів розвитку електроакустичної музики з 1950-х років (зокрема діяльність студій у Кельні, Парижі, Мілані), досліджує твори таких композиторів, як П'єр Шеффер, Карлхайнц Штокгаузен, Лучіано Беріо, а також аналізує сучасні практики live electronics у творчості Вінко Глобокара, П'єра Жодловскі, Майкла Майєргофа та інших. Особлива увага приділяється інструментальному складу, типам електроніки (аналогова, цифрова, інтерактивна) та імпровізаційним методам взаємодії в реальному часі.Наукова новизна полягає в осмисленні імпровізації як когнітивної та художньої стратегії, що забезпечує гнучке взаємодіяння між перкусіоністом і технологічними середовищами. Імпровізація виявляється не лише технікою, але і формою музичного мислення, яка дозволяє адаптуватися до змінних параметрів звукового середовища, взаємодіяти з алгоритмами, програмованими ефектами, датчиками руху, візуальним контентом. У дослідженні також висвітлено трансформацію ролі виконавця – від інтерпретатора до медіатора між акустичним тілом та електронною системою, де кожен жест, звук і реакція можуть мати програмований або варіативний характер.Основна ідея висновку полягає в тому, що імпровізація на перехресті акустичних і цифрових медіа формує нову виконавську парадигму, в якій музикант функціонує як активний співавтор технологічного процесу. Це відкриває перспективи для переосмислення сучасного музичного досвіду, розширює межі виконавської свободи та ставить нові виклики щодо тілесності, слухання і взаємодії в умовах мультимедійного простору.