ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ Й РЕСТАВРАЦІЇ МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ, МУЗЕЙНИХ ЕКСПОНАТІВ ТА НЕРУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2025-2-21

Ключові слова:

оцифрування творів мистецтва, об’єкт культурної спадщини, тривимірне сканування, фотограметрія, тривимірна модель, рендер, візуалізація

Анотація

У статті висвітлено основні способи використання цифрових технологій для фіксації та збереження об’єктів культурної спадщини. Проаналізовано вимоги до фотографування творів мистецтва і студійних умовах. Наведено приклади технологій оцифрування нерухомих об’єктів культурної спадщини, визначені переваги і недоліки кожного з них. Розкрито специфіку виконання моделі музейного експонату на основі фотограметрії. Наведено алгоритм роботи та описані головні складнощі при роботі з тривимірною моделлю об’єкта. На прикладах тривимірних моделей експонатів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського продемонстровано послідовність виконання цифрової версії об’єктів. Також розкрито проблемні аспекти побудови геометрії та запропоновано способи їх вирішення. Метою роботи є комплексний опис наявних методик з урахуванням їхніх переваг і проблемних аспектів для вирішення різних задач. Основну увагу приділено питанню відповідності головної задачі оцифрування об’єкта та підбору технології і алгоритму її застосування. Основною методикою цього дослідження є комплексний підхід, заснований на аналізі світових і українських прикладів оцифрування пам’яток. Автори аналізують найбільш поширені методи оцифрування об’єктів культурної спадщини та визначають сфери, де кожний з них є найбільш доцільним. Науковою новизною цього дослідження є розкриття технологічних особливостей фотографування творів живопису, наведення прийомів роботи з моделюванням музейних експонатів на основі фотограметрії. Також, вперше вводиться в науковий обіг сучасний досвід відтворення у вигляді тривимірних моделей експонатів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У висновках резюмовано основні підходи у використанні цифрових технологій з означеної тематики та розкрито перспективи подальших досліджень у цій сфері.

Посилання

Архітектура України в 3d. Тривимірні моделі. Україна Інкогніта. URL: https://ukrainaincognita.com/arkhitektura-ukrainy-v-3d-tryvymirni-modeli (дата звернення: 29.04.2025)

Кулиняк М. А. Цифрова культурна спадщина як феномен цифрової культури. Культурологічний альманах. 2022. Вип. 3. С. 218– 227.

Липак О. А. Застосування VR та AR технологій в музеях. Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції 14–15 травня 2020 року «Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій», Тернопіль, Україна. 2020. С. 159-160. URL: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/31933 (дата звернення: 30.04.2025)

Товбич, В., & Попович, Є. Засоби та методи 3д сканування для створення фантомних моделей архітектурних об’єктів. Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування. 2023. № 67, С. 372–381.

Як зберегти цифрову спадщину? Ukrainer. URL: https://www.ukrainer.net/zberehty-tsyfrovu-spadshchynu/ (дата звернення: 29.04.2025).

Lynch C. Digital collections, digital libraries and the digitization of cultural heritage information. First Monday. 2002. volume 7, number 5. URL: https://firstmonday.org/ojs/index.php/fm/article/view/949/870 (дата звернення: 29.04.2025).

The Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum. Sketchfab. URL: https://sketchfab.com/poltava_local_lore_museum (дата звернення: 27.04.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-26

Як цитувати

АРОЯН, А., & КОРШУНОВ, О. (2025). ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ, ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ Й РЕСТАВРАЦІЇ МИСТЕЦЬКИХ ТВОРІВ, МУЗЕЙНИХ ЕКСПОНАТІВ ТА НЕРУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ. Fine Art and Culture Studies, (2), 149–156. https://doi.org/10.32782/facs-2025-2-21

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, РЕСТАВРАЦІЯ