ЕСТЕТИКА ГРАФІТІ НАПИСІВ ЯК РЕФЛЕКСІЯ НА ВІЗУАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ МІСТА

Анотація

У статті розглядається практика естетизації графіті написів як рефлексія на індустріальну епоху ХХ століття у середовищі міста. Мета роботи: дослідити особливості естетики графіті написів як рефлексії на візуальне середовище міста. Методологія базується на системно-аналітичному підході. У дослідженні застосовано загальнонаукові (теоретичні та емпіричні) і спеціальні мистецтвознавчі методи наукового пізнання. Комплексне використання загальнонаукових теоретичних та емпіричних методів наукового пізнання дало змогу проаналізувати візуальний ряд графіті творів та дослідити естетику написів у візуальному середовищі. Наукова новизна була зосереджена на тому, що художники графіті бачать міський простір крізь призму певних площин, ритму форм, ліній, кольорів, які слугують місцем для створення своїх написів. Така позиція веде до активної практики естетизації міського середовища, яка надає міському простору художньої виразності, змінюючи його візуальний вигляд та формуючи нові візуальні акценти. В другій половині ХХ ст. спостерігаються тенденції, що відображають у графіті написах кризу індустріальної епохи через специфічну літерну форму та внутрішнє наповнення цих написів: навмисна деформація графеми літери, складне переплетення літерних форм, колажність чи додаткова оздобленість напису. У статті підкреслюється міський контекст, оскільки він надає графіті написам «відчуття вулиці». Цей підхід акцентує на тому, що естетика та контекст взаємодіють, формуючи продуктивність художнього висловлювання. Висновки. Графіті стає ознакою неоднорідного сигналу сьогодення, коли відбувається змішування художніх стилів і міського контексту, які передають складні культурні та соціальні повідомлення. Такі тенденції ведуть до розриву традиційних форм та створенню нових спотворених часто деформованих написів, що є своєрідним «виступом проти» міського середовища.