ДЕФІНІЦІЯ ПОНЯТТЯ «ТЕАТРАЛЬНА МУЗИКА» В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Театральна музика як феномен музично-сценічного мистецтва, історія розвитку якого безпосередньо пов’язана з генезою театру і налічує кілька тисячоліть донині, у науковому дискурсі першої чверті ХХІ ст. не має чіткої термінології, а трактування самого поняття «театральна музика» характеризується варіативністю. Метою статті є виявлення сутності поняття «театральна музика» та аналіз використання цієї дефініції та синонімічних понять в сучасних дослідженнях закордонних мистецтвознавців. Методологія дослідження. Застосовано метод термінологічного та системного аналізу, метод інтерпретації та операціоналізації понять, типологічний та системний метод, метод компаративного аналізу та теоретичного узагальнення. Наукова новизна полягає у тому, що вперше: здійснено концептуальне осмислення сутності поняття «театральна музика», на основі представлених у закордонному академічному вимірі дефініцій; введено до вітчизняного наукового обігу маловідомі та невідомі матеріали іншомовних джерел мистецтвознавчого та музикознавчого характеру; на основі розглянутих дефініцій запропоновано власне визначення театральної музики. Висновки. Дослідження виявило, що в сучасному закордонному теоретико-практичному дискурсі єдиного загальноприйнятого визначення поняття «театральна музика» наразі не існує, проте зазвичай воно використовується як загальний термін для позначення музики та звуку(ів), розроблених або відібраних для конкретної театральної постановки. Узагальнюючи дефецінії, представлені у проаналізованих дослідженнях та публікаціях, театральну музику можна розглядати як музику (звуки), що створена для управління, покращення або посилення театральної концепції і використовується в постановках різних видів театру (музичного, драматичного, пластичного та ін.), характеризуючись певними особливостями та функціями, що відповідають специфіці музично-театральних і драматичних жанрів/видів/форм.У сучасній сценічній практиці театральна музика є реляційною: окремі сцени вигадуються під музику та ритмічно точно підлаштовуються під неї, театральні вистави слідують музичній драматургії, акторська гра розробляється під музику та ін. Перебуваючи в діалозі або нерозривно переплетена з текстами, жестами, голосами та ін., театральна музика розвивається відповідно до більш чи інших критеріїв, ніж просто наративна правдоподібність чи атмосферна цінність. Отже, театральна музика є інтертекстуальною, соматичною, структурною, реляційною, саморефлексивною та евокативною.