РОЛЬ САУНД-ДИЗАЙНУ В ЕСТРАДНОМУ КЛАВІШНОМУ ВИКОНАВСТВІ

Анотація

Саунд-дизайн у сучасному естрадному клавішному виконавстві є невід’ємною складовою художньої інтерпретації. Його застосування формує темброву палітру виконання, визначає стилістичні й емоційні відтінки та суттєво розширює виражальні можливості виконавця. Актуальність теми дослідження зумовлена значним розширенням виконавських функцій клавішника в естрадній музиці ХХІ століття та зростанням ролі технологій у формуванні музичного образу. Саунд-дизайн, як складова живого клавішного виконання, потребує окремого наукового осмислення, оскільки включає не лише технічну обробку звуку, а й творче проєктування музичного простору. У сучасному сценічному процесі клавішник дедалі частіше виступає не лише інтерпретатором нотного тексту, а й активним творцем акустичної атмосфери, що потребує нового підходу до виконавської діяльності. Мета статті – визначити функціональну роль саунд-дизайну у сфері естрадного клавішного виконавства, дослідити його вплив на художню інтерпретацію, проаналізувати технічні та творчі прийоми, що застосовуються сучасними музикантами під час живого виконання, та обґрунтувати доцільність інтеграції саунд-дизайну в освітній та науково-виконавський контекст.Методологія дослідження базується на поєднанні історико-аналітичного, компаративного та структурно-функціонального методів. Проаналізовано виконання відомих естрадних клавішників, зокрема Чіка Кореї, Джордана Рудесса, Ґреґа Філлінґейнса, а також використано матеріали інтерв’ю, студійних розшифровок, живих виступів і звукорежисерських практик. Особлива увага приділена прийомам layering, automation, morphing, granular synthesis, sampling, sidechain compression тощо.Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві системно проаналізовано саунд-дизайн як інструмент формування виконавської інтерпретації в контексті естрадної сцени. Обґрунтовано доцільність розгляду саунд-дизайну як художнього компонента виконавської творчості, а не виключно як технологічного елементу. Запропоновано поняття «клавішник-саунд-дизайнер» як нову рольову модель музиканта. Висновки. Саунд-дизайн у сучасному естрадному клавішному виконавстві виконує ключову функцію у створенні індивідуального музичного висловлювання. Його застосування розширює межі художньої інтерпретації, дозволяє адаптувати музику до різних акустичних і емоційних умов та формує нові принципи сценічної взаємодії між музикантом і слухачем. Результати дослідження можуть бути використані в освітній діяльності, зокрема у формуванні навчальних програм для клавішників, а також як база для подальших наукових досліджень на перетині музичного мистецтва і новітніх технологій.