РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ КОНФЛІКТ: ВІЙНА ТА/АБО ГЕНОЦИД?

Анотація

Російсько-український культурний конфлікт триває давно і по своїй суті є цивілізаційним, адже Росія не може відбутися як повноцінна цивілізація з державницькими візіями й традиціями без поневолення українців та анігіляцій їхньої національної ідентичності. Мета статті – аналіз російсько-українського конфлікту як культурної війни та культурного геноциду, де агресивно-ворожою стороною є Росія, яка багато років, враховуючи сучасну повномасштабну війну, намагається поневолити українські землі та знищити прояви національно-культурної та політичної ідентичності на них. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, конкретності, системного аналізу об’єкту дослідження, у суперечливому єдності, взаємозумовленості та розвитку всіх його складових, а також із залученням двох підходів: неоеволюціонізму при розгляді генезису та динаміки культурних конфліктів і культурної антропології під час створення культурологічної моделі російсько-українського протистояння. Наукова новизна роботи полягає у осмисленні українсько-російського культурного конфлікту крізь призму категорій «культурної війни» та «культурного геноциду». Висновки. Декларована боротьба російської влади з «неонацистськими бандформуванням» приховує нацистсько-колоніалістські цілі Росії щодо України, яка, на думку кремлівських ідеологів, не повинна існувати як окремий політичний та культурний суб’єкт, і спроби запобігти цьому можна впевнено кваліфікувати як культурну війну та культурний геноцид українців.І цей цивілізаційний конфлікт насправді існує не одне століття попри його гостру фазу: все почалося з ідеологічного історіографічного проєкту, коли за наказом Катерини ІІ був сконструйований новий каркас історії Російської імперії за рахунок «привласнення» державницьких звитяг і традицій княжої Русі (Київської держави). Обґрунтовано, що російсько-український конфлікт на різних історичних етапах, особливо в форматі повномасштабного вторгнення набуває ознак культурного геноциду.