КОНТРАБАСОВИЙ КОНЦЕРТ ДЖ. БОТТЕЗІНІ У ПРЕДСТАВНИЦТВІ БАРОККОВОЇ ОБЛІГАТНОСТІ, АКТУАЛЬНОЇ ДЛЯ ПОСТАВАНГАРДНОГО СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-4-7Ключові слова:
контрабасова виразність гри, стиль у музиці, музичний жанр, класична оркестральнсть, барокова концертна облігатність, необарокові складові постромантизму та поставанграду, виконавство, композиторствоАнотація
Мета дослідження полягає у розпізнаванні у творчому методі Беттезіні, представника епохи романтизму, рис бароковї облігатності у тлумаченні концертної жанрової типології для контрабасу. Методологічна база – інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, з вираженим герметичним і компаративним спрямуванням як то маємо у працях Д. Андросової, О. Козаренка, Т. Левицької, О. Маркової, О. Рощенко, А. Соколової, В. Шульгіної, інших провідних музикознавців і культурологів. Наукова новизна полягає у виявленні долученості до пробарокових засад творчого методу Дж. Боттезіні, звично визначаного у зв’язку з романтичним мисленням, хоча в межах названого напряму і у постромантичній творчості 1850-х – 1880-х років протонеобарокові стильові позиції виявилися надзвичайно затребуваними, живлячи очевидні нахили до відновлення музики бароко у поставангардному сьогоденні. Вказана стильова тенденція а-симфонічного тлумачення концертного жанру складає очевидну паралель до творчості Р. Шумана, у якого теж маємо «стиснення» оркестрової участі у жанрі концерта (див. його твори цього типу в ор.92 і 134). Висновки. Видатна творча особистість Дж. Боттезіні, «Паганіні контрабаса» у виконавстві, а також яскравого композитора і диригента, заслуговує на спеціальну увагу до його спадщини у сучасному поставангардному установленні, в якому здобутки бароко, що минали театрально-драматичні тяжіння віденського і поствіденського інструменталізму, отримали спеціальне визнання як спосіб представлення «чистої концертності», жанру славильно-врочистого за його духовною генезою. Знайдена в роботі паралель тлумачення Боттезіні контрабасового Концерту до аналогічного жанрового різновиду у Р. Шумана вказує на втілення антисимфонічних тенденцій мислення у постаромантичний історичний період, що складає відверту паралель до сучасних шанувань барокової спадщини в межах поставангардного творчого простору.
Посилання
Батанов В.Ю. Універсалізм композиторської особистості в музичному мистецтві ХХ – початку ХХІ ст. Автореф.дис…. канд.мистецтв., 17.00.03. Одеська нац.муз.академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2016. 186 с.
Віртуоз. Url: https://uk.wikipedia.org/wiki/віртуоз (зверн. 12.06.2025).
Бравурний. Url: https://uk.wiktijn.org/wiki/бравурний (зверн. 12.06.2025).
Лучанко О. М. Жанр контрабасового концерту в музично-історичному процесі: автореф. Дис. … канд. Мистецтвознавства: 17.00.03 – Музичне мистецтво / Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка. Львів, 2008. 20 с.
Лучанко О. М. Жанр концерту у контексті контрабасового мистецтва ХХ століття. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2005. Вип. 3 (15). С. 60−66.
Хуан Цзюньтао Актуальний виконавський стиль в трактовці фортепіаних концертів Й. Гуммеля, Р. Шумана, В. Косенка і А. Кос-Анатольського. Дис.: доктор філософії, 025, ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса, 2025. 185 с.
Goodman F. Magic symbols. Brian Trodd: Handcover – Januar 1, 1989.
Grempler M. Rossini e la patria. Kassel: G. Bosse Verlag, 1996. 241 S.
Harvard concise dictionary of music. Complidet by Don Michael Randel/ The Belknapmpress of Harvard University Pess. Cambridge, Massachusetts, London, England, 1978. 577 p.
Heusler H. Das Biedermeier in der Musik // Die Musikforschung. XII Jahrgang. Basel-Kassel: Bärenreiter Verlag, 1959. S. 422-431.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





