ТЕХНОЛОГІЧНЕ МИСТЕЦТВО: ДИСКУРСИ, ТРАНСФОРМАЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-4-50Ключові слова:
технологічне мистецтво, медіа-арт, цифрова культура, біоарт, імерсивність, інтермедіальність, соціокультурна трансформаціяАнотація
У сучасному культурному просторі технологічне мистецтво відіграє дедалі важливішу роль як простір художньої рефлексії щодо наукових новацій, цифрових трансформацій та соціальних зрушень. Зміна статусу мистецького твору, запровадження нових форм взаємодії з глядачем, а також інтеграція технологій у художню практику зумовлюють необхідність ґрунтовного теоретичного осмислення цього феномену. Мета статті полягає у висвітленні основних дискурсів, історичних трансформацій та перспектив розвитку технологічного мистецтва, а також в аналізі методологічних підходів до його осмислення. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні культурологічного, феноменологічного, соціокультурного та інтермедіального підходів, що дозволяє комплексно розглядати технологічне мистецтво як інтегральний складник сучасної культури. Наукова новизна полягає у запропонованій цілісній систематизації історичних етапів і типів практик, а також у зіставленні філософських, історичних та технологічних перспектив із локальними контекстами. Показано, що технологічне мистецтво функціонує як особлива форма культурного моделювання, яка одночасно репрезентує і конструює соціальні зв’язки, моделі сприйняття та режими чуттєвості. Артикульовано аналітичні акценти на імерсивності, алгоритмічності, реляційній взаємодії, біоетичних вимірах і питаннях збереження/репродукованості цифрових робіт. Окремої уваги надано українському медіа-арту, практикам архівації та включенню локальних кейсів у глобальний дискурс.Висновки підтверджують, що технологічне мистецтво є не лише новим художнім явищем, а й інструментом критичної рефлексії над взаємозв’язком людини, техніки й суспільства; його подальше вивчення відкриває перспективи для гуманітарного знання, культурної політики та освітніх стратегій. Намічено напрями майбутніх досліджень: етика й екологія технологічних практик, інтерфейс як культурна форма, методи документування та збереження, а також моделі кураторства і публічної участі в імерсивних та даноцентричних проєктах.
Посилання
Benjamin W., Jephcott E., Livingstone R., Eiland H. The Work of Art in the Age of Its Technological Reproducibility, and Other Writings on Media / Eds. M. W. Jennings, B. Doherty, T. Y. Levin. – Cambridge, MA : Harvard University Press, 2008. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://doi.org/10.2307/j.ctv1nzfgns.
Винник У.Р. Людиновимірне розуміння техніки М. Гайдеґґером // Людина і світ. 2006. № 3. С. 84–88.
McLuhan M. Understanding media: The extensions of man. Berkeley : GINGKO Press, 2013. 336 с.
Baudrillard, J. Simulacres et Simulation. Paris: Galilée, 1981.
Burnham, J. Beyond Modern Sculpture. New York: Braziller, 1968.
Youngblood, G. Expanded Cinema. New York: Dutton, 1970.
Manovich, L. The Language of New Media. Cambridge, MA: MIT Press, 2001.
Paul, C. Digital Art. 4th ed. London: Thames & Hudson, 2023.
Grau, O. Virtual Art: From Illusion to Immersion. Cambridge, MA: MIT Press, 2003.
Popper, F. From Technological to Virtual Art. Cambridge, MA: MIT Press, 2007.
Drucker, J. Graphesis: Visual Forms of Knowledge Production. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2014.
Prudenko, Y. History of media art in Ukraine. Archiving experience. Open Archive of Ukrainian Media Art. Retrieved August 21, 2025, from https://www.mediaartarchive.org.ua/eng/publication/dosvid-arkhivuvannya/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





