КУЛЬТУРОЛОГІЧНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ АСПЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ

Анотація

Мета роботи. Стаття присвячена вивченню влади у культурологічно- пізнавальному аспекті з особливим акцентом на взаємозв’язку влади та музичного мистецтва. Основною метою є визначення того, як влада функціонує не лише як політичний інститут, але і як культурний феномен, що формує символи, коди пам’яті, ритуали та смислові орієнтири для суспільства. Методологія. Дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, що поєднує культурологічний, історико-філософський, соціокомунікативний та мистецтвознавчий аналіз. Використано теоретичні напрацювання М. Фуко, Г. Арендт, Ю. Габермаса, Я. Ассмана, а також українських мислителів (Г. Сковороди, М. Драгоманова, М. Хвильового). Особлива увага приділена музичній культурі як інструменту легітимації влади та засобу культурної комунікації.Наукова новизна. Уперше влада в українському контексті розглядається як пізнавальний ресурс, що проявляється у сфері музичної культури. Показано, що гімни, народні пісні, академічні колективи, масові фестивалі та сучасні фронтові композиції формують образ влади не лише в політичному, а й у культурно-символічному вимірі. Виявлено діалектичний характер цих процесів: влада створює офіційні образи, але культура продукує й альтернативні.Висновки. Влада у культурологічному вимірі є багатовимірним явищем, яке реалізується через ритуали, символи, міфи та музичну пам’ять. В українських умовах вона набуває особливого значення через постколоніальну спадщину, радянський досвід і сучасну війну. Музична культура постає ключовим каналом комунікації між владою та суспільством, забезпечуючи консолідацію, формування ідентичності та культурну дипломатію. Подальші дослідження можуть зосередитися на взаємодії влади з іншими мистецькими сферами та з сучасними культурними індустріями.