ТРАНСКРИПЦІЇ ТА АРАНЖУВАННЯ ЯК РОЗШИРЕННЯ РЕПЕРТУАРУ АЛЬТИСТІВ

Анотація

В цій статті розглянуто різноманітність транскрипцій та аранжувань для альта, які охоплюють чимало жанрів (сольні твори, сюїти, сонати, концерти, пʼєси тощо), створених від бароко до сучасності. Метою статті виступає вивчення специфіки транскрипцій, редакцій та аранжувань для альта, та дослідження їх впливу на розширення концертно-виконавського та навчально-педагогічного альтового репертуару. Методологія базується на наступних методах: системний, який прослідковує різні жанрові напрямки від сольного до ансамблевого; історико-хронологічний, що підкреслює зміну в підходах композиторів, редакторів, виконавців та викладачів до створення аранжувань в залежності від їх приналежності до певного стилю; компаративний, який розкриває суть відмінностей різних редакцій однакових творів; та аналітичний метод, який вміщує детальний розгляд транскрипцій. Новизна теми полягає в розподіленні аранжувань, транскрипцій та редакцій для альта, які складають значну частину виконавського та педагогічного репертуару, за авторством, жанрами та причинами створення. В ході дослідження було виявлено, що в значній мірі першопричиною появи транскрипцій та аранжувань ставала виконавська або педагогічна практика, яка потребувала поповнення концертного та навчального репертуару. На прикладі сонат Й. Брамса, пʼєс Р. Шумана та К. Вебера було розкрито зумовленість створення композиторами декількох версій власних творів для різних сольних інструментів. Також було надано аналіз відмінностей між редакціями найчастіше виконуваних творів, а саме Віолончельних сюїт Й. С. Баха та Сонат op. 120 Й. Брамса. Нарешті охарактеризовано вклад виконавців (В. Прімроуз, Л. Тертіс, М. Кугель, В. Борисовський) та педагогів (З. Дашак, Б. Палшков, М. Грінберг) в збагачення альтового репертуару. На основі проведеного дослідження зроблено висновки, що використання транскрипцій, аранжувань та редакцій є поширеною та регулярною практикою серед альтистів, яка допомагає розкрити багатство тембру та звуку альта. Крім цього їх виконання є прекрасною можливістю більш детального знайомства виконавців із творчим доробком композиторів, а не є вимушеним для альтистів через відносно обмежений оригінальний альтовий репертуар.