КИТАЙСЬКА НАРОДНА ІНСТРУМЕНТАЛЬНА КОМПОЗИЦІЯ «КОЛЬОРОВІ ХМАРИ В ПОГОНІ ЗА МІСЯЦЕМ» У ФОРТЕПІАННІЙ ТРАНСКРИПЦІЇ ВАН ЦЗЯНЬ ЧЖУНА ТА ТРАНСКРИПЦІЯХ ДЛЯ ОРКЕСТРУ ТРАДИЦІЙНИХ ІНСТРУМЕНТІВ: ВЗАЄМОДІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТРАДИЦІЙ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою в комплексному вивченні жанру транскрипції в китайській інструментальній музиці як з позицій взаємодії національних традицій та надбань світової музичної культури, так і в ракурсі варіативності втілення початкового музичного матеріалу в різних інструментальних версіях. Метою статті є осмислення стилістичних та образно-семантичних трансформацій традиційного музичного матеріалу, зокрема, через порівняння фортепіанної п’єси «Кольорові хмари в погоні за Місяцем» Ван Цзянь Чжуна, заснованої на давній фольклорній інструментальній мелодії, з аранжуваннями фольклорної теми для китайських традиційних інструментів. Методологія дослідження базується на поєднанні структурно-аналітичного, стилістичного, семантичного та компаративного аналізу. Наукова новизна дослідження заснована на першому досвіді компаративного аналізу згаданих інструментальних версій, що дозволяє доповнити уявлення про особливості функціонування жанру транскрипції в китайській інструментальній музиці ХХ ст. та специфіку побутування китайської традиційної музики на сучасному етапі. Висновки. Встановлено, що початковий фольклорний інваріант набуває гнучкого та різноманітного втілення в різних інструментальних версіях, що також демонструють різні способи поєднання національних та привнесених стилістичних рис. Фортепіанна версія Ван Цзянь Чжуна вбирає в себе елементи імпресіоністичної стилістики та європейські принципи розвитку тематизму, але, водночас, транслює звукові образи китайських традиційних щипкових інструментів та естетику китайської поезії та живопису. Версія для оркестру китайських традиційних інструментів, виконана Китайським національним традиційним оркестром, демонструє поєднання національних та світових інструментальних традицій на рівні оркестрування, гармонії, тематизму (поєднання китайських та європейських інструментів, європейський принцип побудови оркестру, квартові гармонії, характерні для європейської академічної музики ХХ ст., вкраплення латиноамериканських ритмів), тяжіючи, з одного боку, до напряму «world music», а з іншого – демонструючи типову для китайської традиції ладову основу (пентатоніка) та статичний тип драматургії.