ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ТА ХУДОЖНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РОЗВИТКУ НАРОДНО-ОРКЕСТРОВОГО МИСТЕЦТВА НА ХАРКІВЩИНІ

Анотація

Метою статті є дослідити поступовий процес становлення та розвитку народно-оркестрового виконавства на Харківщині від кінця ХІХ до ХХ століття, окреслити особливості оркестрових складів, репертуарної політики та основні напрями творчої діяльності народно-оркестрових колективів регіону. У розвідці висвітлено етапи еволюції народно-оркестрових колективів – від аматорських ансамблів до професійних філармонійних формацій, а також розглянуто їх роль у становлення системи музичної освіти на народних інструментах. Наукова новизна статті полягає у комплексному осмисленні процесу становлення народно-оркестрового виконавства Харківського регіону, а також в уточненні, доповненні та осмисленні окремих історичних відомостей щодо діяльності окремих колективів та виконавців. Отримані результати поглиблюють розуміння еволюції регіональної народно-інструментальної виконавської традиції та її значення у формуванні академічного народно-оркестрового мистецтва Харківщини. Висновки. Узагальнено, що народно-оркестрове мистецтво Харківського регіону розвивалося як багаторівнева система, заснована на взаємодії самодіяльно-аматорського, освітнього та професійного середовищ, і стало важливою складовою національного культурного простору другої половини ХХ століття. Підкреслено вагому роль експериментальної діяльності харківських митців у вдосконаленні музичного інструментарію, у плідній співпраці з місцевими майстрами, що суттєво вплинула на формування складів оркестрів та ствердження досягнутих моделей у подальшій виконавській практиці. Окреслено соціокультурні чинники, які визначали розвиток народно-оркестрового руху Харківщини: вплив діяльності народно-оркестрових колективів на популяризацію виконавства на народних інструментах, підтримку з боку державних установ, формування системи професійної освіти на народних інструментах на всіх рівнях, активність концертних організацій і самодіяльних ансамблів, а також взаємодію професійного та аматорського середовищ. Акцентовано значення творчо-виконавської та перекладацької діяльності харківських музикантів у становленні народно-оркестрового репертуару, важливість залучення українських композиторів до створення оригінальних творів для харківських колективів. Підкреслено вплив митців регіону на формування академічного народно-оркестрового мистецтва України, розвиток виконавських традицій і популяризацію української народної музики.