ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОРТЕПІАННОЇ КУЛЬТУРИ КИТАЮ: КОНЦЕПТИ АДАПТАЦІЇ, ГІБРИДНОСТІ ТА КУЛЬТУРНОГО СИНТЕЗУ

Анотація

Фортепіано, як музичний інструмент західного походження, у процесі свого поширення на теренах Китаю пройшло складний шлях адаптації, інтеграції та переосмислення в контексті національної культури. Воно поступово засвоїло характерні риси традиційної китайської музики – модальність, мелизматичність, гнучкість ритму, а також специфічні інтонаційні формули, що зумовило появу унікальних форм художнього вираження. У статті розглядається сутність феноменів китаїзації та локалізації фортепіанної музики, аналізуються основні концепти адаптації, гібридності й культурного синтезу, які визначають специфіку сучасного розвитку фортепіанного мистецтва в Китаї. Дослідження зосереджено на виявленні ключових напрямів творчої інтеграції у процесі націоналізації фор- тепіанного мистецтва Китаю, серед яких: поєднання елементів народної музики з академічними формами, реформування системи фортепіанної освіти, активізація міжмистецької взаємодії та впровадження цифрових технологій у педагогічну практику. Таке поєднання традиційних і сучасних підходів формує нову модель музич- ної комунікації, що сприяє оновленню змісту мистецького процесу та розширює можливості сучасної музичної освіти. Дослідження доводить, що процес культурної адаптації та локалізації фортепіанного мистецтва має не лише естетичне, а й глибоке соціокультурне значення, оскільки він сприяє збереженню національної ідентичнос- ті, актуалізації духовних цінностей та відродженню культурної пам’яті. У цьому контексті китаїзоване фор- тепіанне мистецтво постає не як відтворення західних моделей, а як самобутній напрям культурного розвитку, що поєднує традиційні засади китайської музики з сучасними формами художнього мислення, утверджуючи творчу самодостатність і культурну цілісність китайського суспільства. Окрему увагу приділено ролі композиторської творчості та виконавської інтерпретації у формуванні нових художніх моделей, що поєднують західну гармонійну логіку із традиційною китайською звуковою образністю. Такі процеси відображають тенденцію до глобального культурного обміну та одночасно підкреслюють прагнен- ня Китаю до самоствердження у світовому музичному просторі. Саме тому фортепіанне мистецтво постає як динамічна сфера, у якій відбувається гармонійне поєднання традиційного та сучасного, національного й універ- сального, що визначає його значущість у системі сучасної музичної культури.