СЮЖЕТНІСТЬ І ДЕКОРАТИВНІСТЬ БАРОКО ТА «ЗОЛОТОЇ ДОБИ» НІДЕРЛАНДСЬКОГО МИСТЕЦТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2025-5-38

Ключові слова:

бароко, декоративність, естетичність, етнокультурний простір, мистецтво, символізм, сюжетність

Анотація

У статті встановлено, що розкриваючи аспекти сюжетності та декоративності бароко та «золотої доби» нідерландського мистецтва, ми аналізуємо етнокультурний простір ХVІІ століття. Метою статті є аналіз сюжетності та декоративності бароко і «золотої доби» нідерландського мистецтва. Методологія дослідження базується на основних положеннях загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення. Культурологічний підхід дає можливість трактувати мистецтво як феномен культури. Аксіологічний підхід ґрунтується на розумінні мистецтва як феномену культури, що має ціннісний статус. Новизна роботи: у статті вперше аналізується сюжетність і декоративність мистецтва крізь призму стилю бароко та «золотої доби» нідерландського живопису. Доведено, що сюжетність бароко виражається у комплексі таких характеристик як динамічність, емоційність, складна форма комунікації, алегорія, контраст, емблематичність. Констатовано, що у творах образотворчого мистецтва ХVІІ століття використовується контраст світла і тіні у живописі та динамічні пози і жести у скульптурі. Висновки: мистецьким творам бароко притаманна пишна оздоба, декоративність, складна і систематизована композиція, розкішне поєднання кольорів та світлотіні. Бароко використовує багато символів, алегорій, додає сюжету глибини та багатозначності; сюжети бароко переважно складні, побудовані на контрастах: добро – зло; земне – небесне. У нідерландському мистецтві «золотої доби» розвивалися такі жанри, як натюрморт, портрети, пейзажі, домашні інтер’єри, а традиційні духовні, біблійні, історичні сюжети стають другорядними. Вперше предмети розкоші, квіти, їжа, посуд стають об’єктами відтворення у мистецтві; створюється багато панорам сільської місцевості.

Посилання

Аверинцев С.С. Софія-логос. Словник. Київ: Дух і літера, 2004. 640 с.

Білан Т.О. Символічність образотворчого мистецтва у часі та просторі культури. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених ДДПУ імені Івана Франка. Дрогобич. Видавничий дім «Гельветика», 2020, Вип. 30. Том 1. 282 с. С. 54–60. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/3 0.212196

Білан Тетяна, Петрів Оксана. Українське мистецтво початку 20 ст. як чинник формування етнокультурного простору /FINE ART AND CULTURE STUDIES Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2024. № 2. 170 с. С. 61–68. doi: https://doi.org/10.32782/facs-2024-2-8

Карпов В., Бондик О.В., Лимар Т.М., Наумов О.Г. Мистецтво та антропологія у дискурсі європейських студій. Культура і сучасність: альманах. № 1. Київ: ІДЕЯ ПРИНТ, 2020. С. 110–117.

Резвухіна Л.О. Особливості стилю бароко в декоративно-прикладному мистецтві. Культура і мистецтво у сучасному світі. 2016. Вип.17. С. 179–185.

Стоян С.П. Культурно-історичні метаморфози символізму в європейському образотворчому мистецтві: Монографія. К.: Вид. «Міленіум», 2014. 258 с.

Чумаченко О. П. Образотворче мистецтво як форма індивідуалізації колективного досвіду: дискурс ренесансу. Культура і сучасність: альманах. 2021. № 2. С. 158–162. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2021.249251

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

БІЛАН, Т. (2025). СЮЖЕТНІСТЬ І ДЕКОРАТИВНІСТЬ БАРОКО ТА «ЗОЛОТОЇ ДОБИ» НІДЕРЛАНДСЬКОГО МИСТЕЦТВА. Fine Art and Culture Studies, (5), 300–305. https://doi.org/10.32782/facs-2025-5-38

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, РЕСТАВРАЦІЯ