МІЖ ТРАДИЦІЄЮ ТА ІННОВАЦІЄЮ: СИНТЕЗ РИСУНКА, ЖИВОПИСУ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ АРХІТЕКТУРНОГО МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-5-44Ключові слова:
рисунок, живопис, архітектура, цифрові технології, мистецька освіта, візуальна культура, інновації, просторове мисленняАнотація
Тема синтезу рисунка, живопису та цифрових технологій у формуванні архітектурного мислення розкриває глибинні процеси трансформації сучасної мистецької освіти. Зміни, що відбуваються в архітектурній підготовці, віддзеркалюють прагнення поєднати традиційний образотворчий досвід із новими медіа, що змінюють спосіб сприйняття простору та композиції. Рисунок і живопис, які тривалий час залишалися основою академічної школи, набувають нового значення у цифрову добу – не як архаїчний елемент навчання, а як джерело візуальної логіки, аналітичного мислення й естетичного відчуття гармонії, необхідного для архітектора. Архітектурне мислення формується через спостереження, аналітику форми, розуміння пропорцій, ритму та кольорових зв’язків. Традиційний рисунок допомагає усвідомити структуру об’єкта, його рівновагу в просторі, а живопис – відчути колір, світло, матеріальність. Цифрові технології, у свою чергу, відкривають нові інструменти для просторового експерименту: 3D-моделювання, VR/AR-візуалізація, цифровий живопис дозволяють будувати складні віртуальні композиції, створювати інтерактивні середовища, у яких поєднуються аналітична точність і художня виразність. Саме ця взаємодія між аналоговими й цифровими засобами мислення стає основою нової педагогічної парадигми в архітектурній освіті. Збереження традиційної художньої школи не суперечить технологічному оновленню, а формує міцний ґрунт для його розвитку. Професійна підготовка архітектора спирається не лише на володіння цифровими програмами, а передусім – на глибину сприйняття форми, кольору й простору, які можна сформувати лише через особистий художній досвід. Творчість, що поєднує ручну графіку й цифрову інтерпретацію, сприяє формуванню цілісного мислення – гнучкого, аналітичного та здатного адаптуватися до нових умов проектування. Сучасний архітектор повинен мислити не лише конструктивно, а й візуально. Його завдання – перетворювати ідею у форму, поєднуючи відчуття матеріалу з розумінням технологічних процесів. Саме тому художні дисципліни мають залишатися центральним елементом архітектурної освіти, а цифрові інструменти – стати природним продовженням традиційної школи. Взаємодія цих напрямів формує нову культуру архітектурної творчості, де інновація спирається на традицію, а технічна майстерність поєднується з художньою інтуїцією. Синтез рисунка, живопису та цифрових технологій відкриває перспективи для осмислення простору як гармонійної єдності естетичного й конструктивного. Цей підхід змінює не лише освітню систему, а й саму природу архітектурного мислення, формуючи новий тип фахівця – митця, аналітика і дослідника водночас.
Посилання
Бадюл М. Особливості вивчення інноваційних технологій у архітектурній освіті. Архітектурна освіта і наука. 2024. № 1. URL: https://archinform.knuba.edu.ua/article/view/318157
Беттгер Г. Основи академічного рисунку. Київ: Арт-Прес, 2019. 256 с.
Брильов С. В., Кузьмічова В. С., Колєсников В. В. Образотворче мистецтво та дизайн в епоху діджиталізації: тренди, виклики. Арт-платФОРМА. 2024. Т. 9, № 2. С. 228–241.DOI: https://doi.org/10.51209/platform.2.10.2024.228-241
Брильов С. В., Кузьмічова В. С., Колєсников В. В. Виклики та проблеми сучасної академічної художньої школи після реформи освіти в українських мистецьких ЗВО. Арт-платФОРМА. 2024. Т. 9, № 1. С. 281–303.DOI: https://doi.org/10.51209/platform.1.9.2024.281-303
Гончаренко В. Дизайн та образотворче мистецтво. Львів: Академія, 2021. 312 с.
Карпенко О. Традиції й інновації у мистецькій освіті. Київ: Мистецтво, 2018. 284 с.
Лопухова С. Рисунок і живопис для майбутніх графічних дизайнерів в умовах пандемії. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2021. № 1(3).URL: https://demiurge.knukim.edu.ua/article/view/246851
Протас О. В. Українська школа рисунку: традиції та сучасність. Київ: Либідь, 2017. 256 с.
Роготченко О. М. Сучасні трансформації художньої освіти: виклики цифрової доби. Харків: ХДАДМ, 2022. 192 с.
Семенова О. Методика навчання педагогічного рисунка. Методика та освіта. 2024. № 3.URL: https://mir.dspu.edu.ua/article/view/302898
Сидоренко В. Д. Візуальне мистецтво у добу цифрових технологій. Київ: Фенікс, 2020. 240 с.
Шевнюк О. Л. Загальнодидактичні основи навчання рисунка студентів у вищій художній освіті. ArtEdu. 2023. № 5.URL: https://artedu.com.ua/index.php/adm/article/view/194
Засипкін О., Сухенко В. Академічний рисунок в умовах дистанційного навчання. Art and Education Review. 2022. № 2.URL: https://pdfs.semanticscholar.org/a41b/ed05dd3ad0404a2f097b1e82acc74aa7bddf.pdf
Agirbaş A. A methodology for 3D digital sketching practice in undergraduate architectural education. Journal of Art & Design Education. 2023. 41(1).
Brylov S., Glukhenkij I., Kochubei M. Visual arts in the professional training of a designer: The importance of drawing, painting, and sculpture. Baltic Journal of Legal and Social Sciences. 2025. № 2. С. 104–112.DOI: https://doi.org/10.30525/2592-8813-2025-2-13
Ceylan S., et al. The contribution of digital tools to architectural design studio. Frontiers of Architectural Research. 2024. (online).DOI: 10.1016/j.foar.2024.03.012.
Edwards B. Drawing on the Right Side of the Brain. New York: Tarcher, 2012. 320 p.
Heidari P., et al. Pen-and-paper versus digital sketching in architectural design. International Journal of Architectural Computing. 2019.DOI: 10.1177/1478077119834694.
Lupton E., & Phillips J. Graphic Design: The New Basics. New York: Princeton Architectural Press, 2015. 264 p.
McCloud S. Understanding Comics: The Invisible Art. New York: Harper Perennial, 1993. 224 p.
Oxman R. Theories and models of parametric design thinking. Design Studies. 2017. 52: 4–39.DOI: 10.1016/j.destud.2017.07.001.
Oxman R. Theory and design in the first digital age. Design Studies. 2006. 27(3): 229–265.DOI: 10.1016/S0142-694X(05)00007-9.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





