ПОДІЛЬСЬКІ МОТИВИ У КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЛАСТОВЕЦЬКОГО

Анотація

Мета статті – дослідити, яке місце займає образно-тематична сфера, пов’язана з Поділлям, у творчості сучасного українського композитора Миколи Ластовецького (*1947). У розвідці орієнтовано на комплексний методологічний підхід, з акцентом на аналітичному, музикознавчому, компаративному та біографічному методах. Особливий інтерес обрана тема викликає у зв’язку з тим, що мистець, будучи уродженцем Поділля, – міста Дунаївці Хмельницької області, майже п’ятдесят років проживає на Львівщині, – у місті Дрогобичі. Підкреслено, що у доробку композитора присутні твори, пов’язані як з Бойківщиною та бойківською тематикою, так і з Поділлям. Констатовано, що вагомий вплив на становлення особистості М. Ластовецького мав Микола Магера (1922–2008) – відомий український письменник і поет, рідний брат матері композитора Ніни Магери, який мешкав у м. Хмельницькому. Встановлено, що «подільські мотиви» присутні у наступних жанрах творчості М. Ластовецького: симфонічному (прелюд «Легенда про Кармалюка» (1969, друга редакція 1999, третя редакція 2024)), фортепіанному («Подільський танець», «Колискова з Поділля» з першого зошита фортепіанних п’єс для дітей та юнацтва; «На рідних просторах», «Пісня мандрівника», «Подільська хороводна», «Завзятий козачок (скерцино)», «Народний наспів», «Народний парафраз», «Гандзя (подільський етюд)», «Поліфонічна прелюдія», «Заповітна мрія», «Вечірній пейзаж», «Маленький ноктюрн» з циклу «Музичні обрії» з третього зошита фортепіанних п’єс для дітей та юнацтва), хоровому (хоровий концерт № 4 (дванадцять прелюдій і фуга) «Я вірю, моя ти Батьківщино!» для мішаного хору a cappella (2024) на слова М. Магери) та ін. Подільський та бойківський фольклор, його інтонаційні, метроритмічні та композиційні особливості М. Ластовецький творчо переосмислив у різних царинах творчості, що дає підстави розглядати його доробок у руслі неофольклоризму.