ЕКУМЕНІЧНИЙ ПРОСТІР ХОРОВОЇ МУЗИКИ: ВІЙСЬКОВИЙ ДОСВІД СУЧАСНОЇ КОМПОЗИТОРСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-6-26Ключові слова:
сакральна музика ХХІ століття, воєнна тематика, Stabat Mater, реквієм, екуменізм, духовна рефлексія, сучасні композитори.Анотація
У статті представлений перший досвід музикознавчого аналізу та осмислення міжконфесійних композицій сучасних митців, що підкреслює наукову новизну та актуальність обраної тематики. Особливий фокус роботи було спрямовано на композиторські реакції на жахливі події сьогодення у творах Ірини Алексійчук «Stabat Mater» та Бенедикта Шіхана «Ukrainian War Requiem», що пронизані військово-меморіальною ідеєю. Метою роботи є виявлення жанрово-семантичних трансформацій реквієму й кантати в сакральній музиці ХХІ століття крізь призму військового досвіду. Методологія дослідження базується на інтегрованому підході, що передбачає син- тез жанрово-стильового, аналітичного, транскультурного, духовно-семантичного та інтонаційно-драматур- гічного методів. Особливого місця у статті посідає український контекст, у якому сакральні твори набувають значення музичних пам’ятників жертвам війни та символів незламності національного духу. На матеріалі кан- тати І. Алексійчук «Stabat Mater» проаналізовано художні засоби втілення образу Матері (символу особистісної та національної скорботи), розкрито драматургію циклу, принципи формотворення, роль лейтмотиву, темброву символіку та жанрово-інтонаційні особливості, що формують траєкторію від ламентозного переживання до філософського просвітлення. Здійснено огляд «Ukrainian War Requiem» Б. Шіхана – екуменічного меморіального циклу, що побудований на синтезі православних, латинських та україномовних текстів. У висновках підведе- ні пудсумки розвідки. Доведено, що «Stabat Mater» І. Алексійчук постає інтимною молитвою за жертв війни та художньою проєкцією Матері-Батьківщини, котра оплакує своїх синів. Виявлено, що полілінгвізм «Ukrainian War Requiem», звернення до обрядовості панахиди, поєднання різних культурних традицій формують універ- сальну мову солідарності й миру, котрі рель’єфно трактовані американським композитором задля підтримки українського народу. Підкреслено, що новостворені хорові композиції a`cappella створюють нову естетику мис- тецтва воєнного часу та стають важливим інструментом транскордонної культурної дипломатії, музичного осмислення трагедійної реальності, репрезентуючи трансформацію статичної скорботи у динамічний процес духовного супротиву та молитви, задля віднайдення душевної рівноваги
Посилання
Александрова О. Духовно-семантичний підхід до вивчення музичного твору. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2018. Вип. 49. С. 4–18.
Антоненко М. Православна духовна музика в системі української культури кінця ХХ – початку ХХІ століття : дис. канд. мистецтвознавства : 26.00.01. Київ, 2020. 269 с.
Білодід А. «Stabat Mater» І. Щербакова: особливості жанрової інтерпретації. Музичне мистецтво: традиції і сучасність. 2014. С. 102–106.
Вербицька-Шокот І. Жанр реквієму в хоровій творчості українських композиторів порубіжжя тисячоліть : дис. канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Харків, 2007.
Єфіменко А. Шляхи оновлення теорії та богослужбової практики католицької меси ХХ століття (на прикладі творчості церковних композиторів). 2011. Луцьк.
Єфіменко А. Benedict Sheehan «Ukrainian War Requiem»: огляд. Часопис «Критика», №5-6 URL: https://krytyka.com/ua/reviews/ukrainian-war-requiem/print (дата звернення: 18 грудня 2025)
Корнішева Т. Духовна музика як творчий пошук морально-релігійного орієнтування людської свідомості. Fine Art and Culture Studies. 2025. №4. С. 82–87.
Кучурівський І. Національні аспекти розвитку жанру реквієму в англійській музиці. Вісник НАККіМ. 2018. №3. С. 395–400
Макаренко О. «Missa Luminosa» Олександра Родіна: оновлення жанру меси. Слобожанські мистецькі студії. 2024. №1. С. 70-73.
Мануляк О. Сакральна творчість сучасних львівських композиторів: проблема континуарності традиції в європейському контексті. Сучасні проблеми художньої освіти в Україні. 2009. Вип. 5. С. 62–67.
Мартинюк Е., Никитченко О. (2014) Екуменізм як конвергентний процес сучасного релігійного життя. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. 2014. Вип. 8. С. 50–55.
Стаценко О. Інтерпретація жанрів латинської літургічної традиції сучасними одеськими композиторами. Культура і сучасність. 2016. №2. С. 126–131.
Хмилюк Т. «Messa-memoria» М. Попова та «Урочиста меса» О. Польового в контексті оновлення традицій сучасної української духовної музики. Наукове обґрунтування творчого мистецького проєкту. Дніпро, 2022. 79 с.
Barrett M. (2025) Tracing the Evolution of the Requiem Genre into the 21st Century : dissertation for the degree Doctor of Philosophy in Music. Los Angeles, 2025. 150 p. (дата звернення 17.12.2025)
Benedict Sheehan «Ukrainian War Requiem» booklet URL: https://cappellarecords.com/assets/uploads/2024/12/753459810446_Booklet.pdf (дата звернення 17.12.2025)
Forsling G. Sheehan: Ukrainian War Requiem (Capella Records) URL: https://surl.li/yibmsj (дата звернення 14.12.2025)
Hedwig Meyer-Wilmes The Power of the Voice: Stabat Mater in Music and Text. Everyday Life and the Sacred. Series : Studies in Theology and Religion. 2017. №23. P. 249–263.
Hoondert M. Modern requiem compositions and musical knowledge on death and afterlife. Death, Dying and Mysticism: The Ecstasy of the End. 2015. P. 235–246.
Konečni V. Requiem: Psychological, Philosophical, and Aesthetic Notes on the Music of the Mass for the Dead. Art and Design Review. 2020. №8, P. 114–126.
Putiatytska O., Kopytsia M., Hnatiuk L., Taranchenko O. (2025). Musical dialogue between Ukraine and Europe: analysis of common features in the genre of sacred music. Yegah Müzikoloji Dergisi. №8. P. 1861–1891.
Stabat Mater for soloists and mixed choir a`cappella [Video] URL: https://surl.li/rsojxt (дата звернення 10.12.2025)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




