БЕЗПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ФОРМАЛЬНОЇ, НЕФОРМАЛЬНОЇ ТА ІНФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена швидким розвитком інклюзивної освіти в Україні, деінституалізацією інтернатних закладів та зростанням ролі спеціальних загальноосвітніх закладів у забезпеченні умов для здобуття освіти дітей з особливими освітніми потребами. Необхідність надання якісних освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг даній категорії дітей актуалізує потребу у безперервному професійному розвитку педагогів закладів спеціальної та інклюзивної освіти не лише у системі формальної освіти, але й в умовах неформальної та інформальної її різновидів. Метою статті є вивчення та аналіз організації безперервного професійного розвитку педагогічних працівників, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами. У статті проаналізовано поняття безперервного професійного розвитку та безперервної освіти, сутність та особливості реалізації формальної, неформальної та інформальної освіти, їх переваги та недоліки у контексті підготовки педагогів закладів спеціальної та інклюзивної освіти до роботи з учнями з особливими освітніми потребами. З’ясовано, що формальна освіта, яка реалізується через освітні програми у закладах вищої освіти, дає можливість отримати структуровані знання та отримати диплом державного зразка, проте не завжди відображає реальні виклики професії та не достатньо зорієнтована на здобуття практичних навичок. Неформальна та інформальна освіта є більш гнучкими та орієнтованими на здобуття актуальних знань, однак їх обмеженість у часі може становити виклик для опанування ґрунтовними знаннями. Результати дослідження вказують на необхідність не лише створення у закладах освіти умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами, але й забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогів через поєднання усіх видів освіти.