НАПРЯМКИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА З ПРОФІЛАКТИКИ СОЦІАЛЬНОГО СИРІТСТВА

Анотація

У статті розглянуто діяльність соціального працівника з профілактики соціального сирітства. Метою статті є розкриття напрямків роботи соціального працівника з профілактики соціального сирітства. Методами дослідження є аналіз, систематизація, узагальнення, синтез. Науковою новизною є те, що в статті висвітлено напрямки роботи соціального працівника з профілактики соціального сирітства: консультування сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах щодо розв’язання проблем, які можуть призвести до соціальної незахищеності дітей та надання допомоги, підтримки та соціальної адаптації; соціальна підтримка сімей у вирішенні різноманітних проблем, що виникають у повсякденному житті; раннє втручання з метою запобігання соціальній незахищеності дітей та сімей; робота з дітьми, які перебувають у складних життєвих ситуаціях; створення та розвиток родинно-орієнтованих програм та проєктів, спрямованих на підтримку сімей та дітей у складних життєвих ситуаціях (програми соціальної підтримки, навчання навичок батьківства, консультування та психологічна підтримка для дітей та батьків тощо); розвиток співпраці між установами та організаціями, що працюють з дітьми та сім’ями. Вважаємо, що використання названих напрямків соціальним працівником сприятиме підвищенню ефективності профілактики соціального сирітства та покращення якості життя дітей та їхніх родин. Результати дослідження дали можливість встановити, що профілактика соціального сирітства є складною та багатогранною проблемою, яка вимагає комплексного підходу та спільних зусиль з боку різних структур та громадянського суспільства в цілому. Соціальна робота в цьому процесі відіграє ключову роль, забезпечуючи належний захист та підтримку для дітей та їхніх родин, сприяючи розвитку та формуванню здорової та гармонійної особистості у майбутньому, запобігання соціальної незахищеності, з метою та покращення якості їхнього життя.