ЛОГОПЕДИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ В СИСТЕМІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Анотація

В статті обґрунтовано актуальність підтримки сімей з дітьми, у яких діагностовано або які мають ризик виникнення порушень психофізичного розвитку, тобто запровадження раннього втручання на державному рівні. Ненадання послуг раннього втручання сім’ям з дітьми із особливими потребами сприяє появі небажаних соціальних явищ, таких як відмова батьків від дітей і передача їх на виховання в інституції та прийомні сім’ї, руйнування сімей, які не відмовляються від дітей. Звернено увагу, що на сучасному етапі в системі спеціальної освіти України більш коректним та прийнятним є термін «психолого-педагогічний супровід дітей раннього віку та їхніх сімей». На основі аналізу різноманітних наукових підходів сформульовано визначення психолого-педагогічного супроводу розвитку дітей раннього віку як здатності освітнього фахівця до комплексної підтримки фізичного й психічного розвитку дитини на основі фахових знань про фізіологічні, психологічні та індивідуальні особливості розвитку дітей раннього віку; уміння створювати умови для повноцінного розвитку психічних процесів у різних видах активностей дітей раннього віку з урахуванням провідних видів діяльності і законів розвитку з метою прийняття дитиною себе та інших людей. Мета дослідження – аналіз складових логопедичного обстеження дітей раннього віку в системі їхнього психолого-педагогічного супроводу. Дитина від народження до трьох років природно активно засвоює мовлення, оскільки це зумовлено її потребами у пізнанні, комунікації, самореалізації. Мовлення сприяє формуванню її інтелектуального потенціалу, збільшує пізнавальну активність, якісно розширює світогляд, стимулює і збагачує комунікативні навички. На першому році життя пріоритетним для дитини є емоційне спілкування, на другому році важливим показником є предметна діяльність, на третьому році активно розвивається ігрова діяльність. Всі ці процеси опосередковані сприйманням та розумінням зверненого до дитини мовлення, розвитком власного мовлення як чинника пізнання себе як особистості, навколишнього середовища, розвитку пізнавальних можливостей дітей. Головним завданням логопедичного обстеження дітей раннього віку є поглиблений, максимально об’єктивний аналіз розвитку мовлення дитини, визначення факторів, які негативно або позитивно впливають на цей процес, з метою раннього розпізнавання та виявлення порушень мовлення.