ФОРМУВАННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ ЯК УМОВА УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДИТИНИ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

Анотація

В статті обґрунтовано актуальність вивчення процесу формування та розвитку діалогічного мовлення у дітей дошкільного віку із нормотиповим та порушеним розвитком мовленнєвої діяльності. Мета дослідження – аналіз результатів експериментального дослідження сформованості діалогічного мовлення як умови успішної соціалізації дітей із порушеннями мовленнєвої діяльності. Вказано, що сформоване, правильне мовлення –– одна з найважливіших умов нормотипового психічного розвитку людини як особистості. Відсутність мовленнєвої комунікації у дітей дошкільного віку значно затримує безперервний і багатогранний процес соціалізації, що триває все життя людини. Одним з основних напрямків процесу навчання і виховання дошкільників з мовленнєвими порушеннями є їхня соціальна адаптація. Необхідно не тільки подолати мовленнєве порушення у дітей, а й підготувати їх до школи, сформувати вміння і навички, які дозволять брати активну участь у процесі навчання. Важливою умовою успішності навчання у школі є вміння активно вступати в мовленнєву взаємодію та ініціативно висловлюватися в ході спілкування. Такі види комунікативних умінь дозволяють отримувати інформацію і налагоджувати відносини з оточуючими людьми. У межах експериментальної роботи було створено штучні комунікативні ситуації з насиченим діалогом, що уможливило без примусу і в реальних умовах діяльності дитини отримати її мовленнєву продукцію. На основі зазначених критеріїв і показників визначили рівні сформованості діалогічних умінь молодших дошкільників із порушеннями мовлення: високий, достатній, базовий, початковий. Аналіз експериментального дослідження переконливо вказав на те, що мотивом та потребою молодших дошкільників із порушеннями мовлення вступати до діалогу переважно є інтерес, характером мотиву – пізнавальне та соціально-побутове спілкування.