ОБҐРУНТУВАННЯ ФУНКЦІЙ ПЕДАГОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ СТУДЕНТІВ СОЦІОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2024.2.9Ключові слова:
Соціальна зрілість, стійкість, вразливість, рівень морального розвитку, ймовірність, педагогічне середовище, індивідуальна освітня траєкторія, мета-якістьАнотація
Соціальна зрілість людини розглядається як здатність бути щасливою і в добробуті – з одного боку, як здатність справлятися зі складністю та надзвичайними подіями – з іншого. Акцент також зроблено на соціальній зрілості людини як її позитивному внеску у добробут спільноти в цілому. Надзвичайна ситуація розглянута як ситуація прояву, розвитку або зміни «вектору» соціальної зрілості людини. При цьому схарактеризовано ймовірнісний характер розвитку соціальної зрілості людини. Його результат залежить від стійкості, вразливості, рівня морального розвитку людини та докладених вольових зусиль, але не обмежується цим. Завдання розвитку соціальної зрілості пропонується вирішувати в рамці педагогічного середовища, що передбачає свободу індивідуальної освітньої траєкторії студентів і свободу людини в широкому розумінні. Для обґрунтування функцій педагогічного середовища розвитку соціальної зрілості застосовано ряд теоретичних положень К. Роджерса («хороше життя», «свобода»), Л. Кольберга («рівні морального розвитку»), К. Гіліган («мораль турботи»), Т. Кеннона («компоненти вразливості»). Обґрунтовано такі функції: 1) надання зразків й організація обговорень моральних дилем на порозі складності; 2) організації реальних практик турботи про інших людей; 3) забезпечення інклюзивної підтримки за запитом із врахуванням вразливості; 4) створення умов для взаємин людини з людиною та свободи стати самим собою. Соціальну зрілість розглянуто як мета-якість відносно загальних і фахових компетентностей, програмних результатів навчання. Обґрунтовано, що педагогічне середовище є надмірним відносно змісту освітніх компонентів освітньої програми соціономічних спеціальностей. Однак така надмірність потрібна. Вона розширює можливості індивідуальної освітньої траєкторії студентів не лише до заданих компетентностей та програмних результатів навчання, але й до самовизначення та соціальної зрілості. Орієнтуємося на студентоцентроване педагогічне середовище, в якому людина все більше становиться сама собою; тим самим робить більший позитивний внесок у колективний добробут спільноти в цілому.
Посилання
Cannon T. Reducing People's Vulnerability to Natural Hazards: Communities and Resilience : WIDER Working Paper No. 2008/34 / United Nations University, World Institute for Development Economic Research. 2008. 17 p. URL: http://surl.li/tfhzo (Last accessed: 28.04.2024).
Gilligan C. In a Different Voice: Psychological Theory and Women's Development. Cambridge, MA : Harvard University Press. 1982. 184 p. URL: http://surl.li/tfiau (Last accessed: 28.04.2024).
Kegan R. The Evolving Self: Problem and Process in Human Development. Cambridge, MA : Harvard University Press. 1982. 336 p.
Kohlberg L. Moral stages and moralization: The cognitive developmental approach. The psychology of moral development: The nature and validity of moral stages. San Francisco : Harper & Row, 1984. P. 170–205.
Rogers C. On Becoming a Person: A Therapists View of Psychotherapy. Boston : Houghton Mifflin, 1961. 420 p. URL: http://surl.li/fbtze (Last accessed: 28.04.2024).
Shafi M., Ganai M. Y. Social Maturity: A Gateway to Lasting Well-Being. The International Journal of Indian Psychology. 2023. Vol. 11, Issue 4. P. 2508–2513. DOI: 10.25215/1104.235 (Last accessed: 28.04.2024).
Баранова С. В. Особистісна зрілість та відповідальність: соціально-психологічний аспект : монографія. Київ : Інтерконтиненталь-Україна, 2020. 364 с. URL: http://surl.li/nosuv (дата звернення: 28.04.2024).
Климчук В. О. Психологія посттравматичного зростання : монографія / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. 158 с. URL: http://surl.li/suymf (дата звернення: 28.04.2024).
