НАВИЧКИ ТА ВМІННЯ ФАХІВЦЯ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ НА ІНДИВІДУАЛЬНО-ОСОБИСТІСНОМУ РІВНІ

Анотація

У статті розглядаються навички та вміння, розвиток яких необхідний для успішної роботи фахівця із соціальної роботи на індивідуально-особистісному рівні. Соціальна робота вимагає від фахівця розвитку конкретних навичок, які забезпечують ефективну комунікацію, емпатійність тощо. З огляду на важливість інтеграції теорії та практики в підготовці соціальних працівників аналізуються ключові професійні компетенції, такі як активне слухання, емпатія, критичне мислення та навички спілкування. Їх формування дозволяє соціальному працівникові краще розуміти потреби клієнтів, встановлювати довірчі стосунки та надавати більш ефективну підтримку. Аналіз актуальної проблеми дав змогу виділити, що тренінги, які відпрацьовують вміння та навички ведення індивідуальних консультацій та інтерв’ю, зокрема в рамках курсу «Практикум із соціальної роботи», дозволяють студентам освоїти техніку індивідуальної роботи з клієнтом, сформувати гуманну участь, сенситивність та професійний такт; навички активного слухання, уміння аналізувати індивідуальні ситуації клієнтів, установлювати та підтримувати контакт з клієнтом. Встановлено, що розвиток професійних якостей соціальних працівників зосереджується на зміцненні навичок емоційної чуйності, здатності застосовувати активне слухання та надавати необхідну підтримку. Ключовим аспектом є здатність повністю розуміти клієнта, враховуючи його як вербальні, так і невербальні сигнали. Так, індивідуальний підхід, увага до невербальних знаків і контексту повідомлення клієнта є тими компонентами, які дозволяють фахівцям якісно і результативно надавати допомогу. Таким чином, інтеграція практичних навичок у процес навчання здобувачів вищої освіти є професійним чинником для підвищення якості соціальної допомоги та покращення професійного розвитку фахівців у цій сфері.