ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОРУПЦІЙНІ ДІЯННЯ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ОСНОВІ МІЖНАРОДНИХ ГАРАНТІЙ

Анотація

Стаття присвячена аналізу відповідальності за корупційні дії в системі соціального забезпечення з урахуванням міжнародних стандартів та гарантій. У роботі розглядаються ключові аспекти правового регулювання боротьби з корупцією на міжнародному рівні, включаючи принципи, закріплені в конвенціях ООН, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій. Також, досліджено специфіку корупційних правопорушень у сфері соціального забезпечення, їхні наслідки для держави, суспільства та окремих громадян. Особливу увагу приділено проблемам імплементації міжнародних норм у національне законодавство, а також механізмам забезпечення підзвітності та прозорості в діяльності органів, відповідальних за соціальне забезпечення. У статті пропонуються шляхи вдосконалення правових механізмів боротьби з корупцією в соціальній сфері, зокрема через посилення міжнародного співробітництва, впровадження інноваційних технологій для запобігання корупційним проявам, а також підвищення рівня правової свідомості населення. Метою дослідження є визначення правових механізмів та інструментів відповідальності за корупційні дії в системі соціального забезпечення, з урахуванням міжнародних стандартів і гарантій, а також розробка рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства та практики у цій сфері. Методологія. Завдяки використанню методів аналізу, синтезу та узагальнення нормативно-правових актів та документів міжнародного значення, встановлено, що важливим завданням на шляху запобігання та протидії корупції в Україні виступає виявлення ключових проблем і недоліків правового регулювання та формулювання пропозицій для їхнього усунення, оцінка громадської думки щодо ефективності антикорупційних заходів у сфері соціального забезпечення. Для вирішення цього завдання необхідною є системна діяльність за низкою основних напрямів. Результати і практичне значення. Встановлено, що ефективна боротьба з корупцією в системі соціального забезпечення можлива за умови впровадження міжнародних стандартів і практик. Виявлено основні прогалини та недоліки в національному законодавстві, які перешкоджають ефективному запобіганню та притягненню до відповідальності за корупційні дії. Розроблено рекомендації щодо удосконалення механізмів моніторингу, підзвітності та прозорості у сфері соціального забезпечення.