ПРОБЛЕМИ ЛОКАЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ У МІЖНАРОДНІЙ ГУМАНІТАРНІЙ ВІДПОВІДІ НА КРИЗУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті актуалізовано проблему взаємодії між локальними та міжнародними партнерами в аспекті надання гуманітарної допомоги постраждалому населенню України внаслідок збройної агресії російської федерації.Визначено, що локальні партнери в аспекті надання гуманітарної допомоги – це місцеві чи національні організації, спільноти чи установи, що діють безпосередньо в самій зоні виникнення та розповсюдження гуманітарної кризи, володіють знанням місцевого контексту, мають довірою від громад та беруть активну участь у здійсненні планування, реалізації, а також оцінюванні різних гуманітарних заходів, співпрацюючи із міжнародними організаціями, НУО або структурами урядовими на засадах взаємної відповідальності та партнерства.Також було проведено комплексний аналіз основних факторів, які чинять негативний вплив в цілому, на ефективність надання гуманітарної допомоги в Україні через проблеми співпраці між локальними та міжнародними гуманітарними організаціями. Встановлено, що хоча місцеві неурядові та громадські організації володіють достатньо глибоким знанням місцевого контексту, довірою громад, а також високим рівнем адаптивності, однак їх роль переважно є обмеженою функціями імплементуючими, що спричиняє до зниження гнучкості та актуальності гуманітарних програм, незбалансованого покриття потреб та дублювання зусиль. Окремо було розглянуто відтік кваліфікованих працівників до міжнародних гуманітарних організацій, жорсткі комплаєнс-вимоги та значний брак інституційного фінансування («core funding»), що підривають мотивацію, стійкість та «інституційну пам’ять» локальних партнерів. У результаті було обґрунтовано потребу переходу від моделі субпідряду до дійсного партнерства, розширення довгострокового фінансування локальних організацій та адаптації процедур враховуючи соціокультурні особливості регіонів, які потребують гуманітарної допомоги.