РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ І РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Анотація

Стаття присвячена розгляду особливостей розвитку цифрових компетенцій в системі професійної компетентності соціального працівника в сучасній Україні. Метою дослідження є аналіз розвитку професійної компетентності соціальних працівників в сучасній Україні шляхом формування цифрових компетенцій, і оволодіння новітніми цифровими технологіями, зокрема, штучним інтелектом. Методологія дослідження включає комплекс загальнонаукових та спеціально-наукових (зокрема, метод аналізу сильних і слабких сторін, можливостей і загроз у використанні штучного інтелекту в діяльності фахівця соціальної сфери) методів. Наукова новизна роботи визначається обґрунтуванням того, що цифрова компетентність має властивість надбудови над іншими структурними елементами професійної компетентності соціального працівника. Тобто, розвиток компетентності, яка необхідна для здійснення професійної діяльності, професійно-комунікаційної компетентності, особистісної компетентності не може бути реалізований у сучасному інформаційно-мережевому суспільстві без набуття компетентності цифрової. Висновки. Розвиток компетентності, яка необхідна для здійснення професійної діяльності соціального працівника, передбачає набуття ним навичок використання сучасної електронної техніки і відповідного програмного забезпечення. Розвиток професійно-комунікаційної компетентності фахівця соціальної сфери в сучасному світі також пов’язаний із сформованими цифровими компетенціями. Зокрема, такі фахівці можуть взаємодіяти з клієнтами дистанційно, використовуючи платформи Zoom, Microsoft Teams, Google Meet. Цифрова компетентність також відіграє допоміжну, інструментальну роль у процесах розвитку особистісної компетентності соціального працівника, дозволяючи йому здійснювати ефективний пошук інформації, в тому числі цифровізованої, яка є ґрунтом для осмислення життєвого та професійного досвіду. Сьогодні існують можливості застосування програм на основі штучного інтелекту в діяльності фахівців сфери соціальної роботи. Штучний інтелект може стати потужним інструментом спеціаліста соціальної роботи для зменшення бюрократії, оптимізації робочого часу та підвищення якості надання соціальних послуг. Проте штучний інтелект несе свої небезпеки: за результатами новітніх досліджень Лондонської школи економіки було встановлено, що більшість моделей ШІ, задіяних у аналізі справ клієнтів задля призначення медико-соціальних послуг, продемонстрували гендерну упередженість, неадекватно оцінюючи (применшуючи значимість, а іноді видаляючи) потреби жінок, що могло стати причиною ненадання їм необхідних послуг.