ЖІНКИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.12

Ключові слова:

жінки, жінки, які постраждали від домашнього насильства, насильство, домашнє насильство

Анотація

У сучасній соціальній роботі однією з найбільш незахищених верств населення є діти, захист яких є основоположною стратегією держав. Водночас є низка категорій осіб, хто потребує негайного й особливого захисту (внутрішньо переміщені особи, військовослужбовці, їхні сім’ї тощо). У розрізі всіх соціальних змінних серед усіх категорій отримувачів послуг жінки лишаються тією категорією, що вирізняється з інших. Тому автори статті розглядають саме жінок як об’єкт соціальної роботи, зокрема тих жінок, які постраждали від домашнього насильства. Проблема насильства щодо жінок є однією з актуальних дослідницьких проблем у галузі соціальної роботи. Насильство перешкоджає повноцінній участі жінок у житті суспільства, має довгострокові наслідки та витрати для сімей жінок, громад та країн. Будучи грубим порушенням прав людини, насильство щодо жінок і дівчат залишається широко поширеним явищем в Європі та Центральній Азії. Україна не є винятком. Жінки, які зазнали домашнього насильства, – це жінки, які потрапили у складну життєву ситуацію і потребують допомоги та реабілітації, якою займаються фахівці із соціальної роботи. Для надання допомоги жінкам, які постраждали від насильства, організації профілактичних заходів потрібні високопрофесійні, кваліфіковані фахівці, які мають глибокі теоретичні знання та практичний досвід роботи. Проте одних теоретичних знань замало, потрібне постійне вдосконалення, практична робота з розв’язання кризових ситуацій, зумовлених насильством, стажування з урахуванням діючих соціальних центрів під керівництвом досвідчених супервізорів. Потрібна розробка різних, багатопрофільних технологій соціальної роботи з жінками, оскільки надзвичайно важливо, щоб жінки, які постраждали від жорстокого поводження в сім’ї, мали змогу отримувати повну інформацію з юридичних та правових питань, психологічну підтримку.

Посилання

Белова О.Н., Акутина С.П. Женское насилие в семье как социальная проблема. Социодинамика. 2019. Т. 3, № 3. С. 18–26. URL: https://doi.org/10.25136/2409-7144.2019.3.29282 (дата звернення: 25.11.2021).

Войтовська А.І., Кравченко О.О. Соціальна робота з жінками. Умань : Візаві, 2018. 229 с.

Декларація про викорінювання насилля щодо жінок, Декларація Організації Об’єднаних Націй (1993). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_506#Text

Словарь гендерных терминов / под ред. А. Денисовой. Москва : Информация ХХІ век, 2002. 256 с.

Загальна декларація прав людини : Декларація Організації Об’єднаних Націй від 10.12.1948 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення: 26.11.2021).

Запорожець А. Криміналізація домашнього насильства – новела кримінального законодавства України. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 1. С. 148–154.

Зінсу О. Соціальні та юридично-психологічні аспекти домашнього насильства. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1 (114). С. 79–87. URL: https://doi.org/10.33270/01201141.79 (дата звернення: 25.11.2021).

Левченко К.Б. Права жінок: зміст, стан та перспективи розвитку. Харків : Вид-во НУВС, 2001. 360 с.

Лукач У. Теоретичні аспекти проблеми економічного насильства над жінками. Теоретичні, методичні та практичні проблеми соціальної роботи : тези доповідей ІІ Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної конференції, Івано-Франківськ, 6 квітня 2017 р. Івано-Франківськ : НАІР, 2017. С. 216–218.

Лях Т., Спіріна Т., Рогожинська В. Принципи міждисциплінарної взаємодії у соціальній роботі. Humanities science current issues. 2020. Т. 3, № 27. С. 224–228. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4863.3/27.203727 (дата звернення: 29.11.2021).

Малиновська Т.М. Попередження насильства над жінками в сім’ї. Право і Безпека. 2016. № 1. С. 117–120.

Пекинская платформа действий. Итоговый документ Четвертой Всемирной конференции ООН по положению женщин. ООН, 1995. 66 с.

Про запобігання та протидію домашньому насильству : Закон України від 07.12.2017 р. № 2229-VIII : станом на 1 січ. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text (дата звернення: 29.11.2021).

Психологічні детермінанти домашнього насильства над жінками. Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2018. С. 265–273.

Рутьян Л. Історія і розвиток домашнього насильства над жінкам як наукового поняття. Молодь і ринок. 2021. № 5/191. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.232824 (дата звернення: 25.11.2021).

Спіріна Т.П., Грицуняк І.С. Військовослужбовці-жінки: виклик стереотипам. Педагогічні науки. 2019. № 87. С. 189–192. URL: https://doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2019-87-34 (дата звернення: 29.11.2021).

Сукмановська Л. Історичні аспекти виникнення домашнього насильства. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. Т. 3. 272–281.

Циганчук Т., Лях Д. Насильство над жінками в сімейних стосунках. Практична психологія та соціальна робота. 2014. № 2. С. 65–69.

Чайка В.В. Соціальна зумовленість криміналізації насильства в родині. Молодий вчений. 2018. № 4 (1). С. 104–107.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-12

Як цитувати

СКІПАЛЬСЬКА, Г., ЛЯХ, Т., & КЛІШЕВИЧ, Н. (2022). ЖІНКИ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ. Ввічливість. Humanitas, (5), 82–89. https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.5.12

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>