РИТОРИЧНІ СТРАТЕГІЇ ТА ПЕРСУАЗИВНЕ МОВЛЕННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ СОЦІАЛЬНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Складна емоційно-психологічна ситуація в Україні, глибокі зміни у житті сучасного українського соціуму, спричинені війною, ставлять перед фахівцями-філологами, психологами та соціальними працівниками важливе завдання здійснювати позитивний вплив на емоційний стан українців, їхнє ставлення до подій, розуміння себе та своєї ролі у соціумі, осмислення минулого, сьогодення, та майбутнього. У професійній соціальній комунікації мовлення виконує не лише інформаційну, а й регулятивну, мотиваційну та організаційну функції. Ефективний фахівець повинен володіти різними механізмами впливу й застосовує їх етично та відповідально. Роль мовних засобів у формуванні психо-емоційного стану членів соціуму та їхньої вербальної й фізичної поведінки є предметом міждисциплінарних досліджень − у психолінгвістиці, риториці, комунікативній лінгвістиці, дискурсознавстві, НЛП, соціальній психології та соціальній роботі. Мовні засоби здійснюють свою дію через соціальну ідентифікацію, переконання (аргументація, апеляція до цінностей, посилання на авторитет, демонстрація вигод) та навіювання (впевнена інтонація, повторення, використання статусу, категоричність формулювань). Важливу роль відіграють механізми емоційно-психологічного впливу: дія через емоції шляхом варіації тону голосу, використання образних висловів, метафор, історій (storytelling), оскільки саме емоції підсилюють запам’ятовування та мотивацію. Дієвими засобами персуазії виступають нейролінгвістичні прийоми (фреймінг, рефреймінг), а також власне мовні одиниці, які допомагають досягнути необхідного прагматичного результату. Маніпуляція може містити прихований вплив з метою отримання вигоди, користі чи одностороннього результату, тому аналіз мовних, персуазивних засобів, риторичних стратегій та нейролінгвістичних прийомів є актуальним і на часі й визначає мету нашої розвідки, яка полягає в дослідженні ролі мовних одиниць у процесах формування психо-емоційного стану членів соціуму та можифікації їхньої вербальної й фізичної поведінки з урахуванням морально-етичних норм професійної діяльності фахівців. Новизна нашого дослідження полягає у міждисциплінарному підході до окреслення умов успішної професійної комунікації, полівекторному аналізі ефективності мовних засобів та риторичних стратегій в умовах війни та підвищеного стресу. Тема і мета визначили основні методи нашого дослідження: описовий метод та психолінгвістичний, спостереження, контент-аналіз, дискурс-аналіз