МЕТОД ФАСИЛІТАЦІЇ У ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТІВ У ГРОМАДІ

Анотація

В статті визначено особливості застосування методу фасилітації в конкретних конфліктних ситуаціях на рівні громади, наведено приклади дій і прийомів фасилітатора у відповідних ситуаціях. Окреслено принципи фасилітації: індивідуальність, неформальність, співпраця. Акцентовано, що фасилітація передбачає налагодження, зберігання, підтримку, відновлення та розвиток взаємовідносин у громаді. Зазначено, що застосування методу фасилітації у вирішенні конфліктів у громаді в контексті посередництва і діалогу може виступити дієвим механізмом для згуртування громади; сприяє взаємодії на засадах довіри, співпраці і поваги; орієнтує на спільне прийняття рішень; адаптує процес вирішення конфліктів до потреб громади та особливостей кожної конкретної ситуації; підвищує задоволеність результатом всіх учасників вирішення конфлікту. Визначено, що результатом фасилітації є подолання кожним учасником бар’єру невисловленості, формування почуття власної спроможності впливати на ситуацію. Звернено увагу, що застосування методу фасилітації у вирішенні конфліктів на рівні громади потребує додаткової підготовки фасилітатора, розуміння потреб, проблем, особливостей функціонування громади, знання соціальної інфраструктури, категорій населення, які потребують допомоги, тощо. Наголошено на потребі фасилітатора звертати увагу на емоції учасників і на процес фасилітації. Вказано про можливість зіткнутися з проявами проблемної поведінки, яку слід розглядати з двох позицій: виклику (виявлення механізму запуску і форми проблемної поведінки) і можливості (реакції фасилітатора на проблемну поведінку, які сприятимуть розвитку і вирішенню конфлікту). Також фасилітацію розглянуто як метод, який застосовується в контексті партисипативних практик для покращення комунікації у групі, самоорганізації, створення спільного і нового. Зосереджено увагу на тому, що фасилітативні зустрічі надають можливість бачити ситуацію у більш широкому фокусі, шукати спільні рішення і пропонувати ідеї.